07.04.2006 16:31
Джон Бурмен – подорож буде небезпечною

Ця стрічка прикметна також своїм головним героєм. Лі Марвін зіграв колишнього в’язня Алькатрасу, що той втікає з в’язниці, аби помститися своїм кривдникам. Самотній герой, який виходить на стежку війни, став дуже актуальним у голлівудському кіні кінця шістдесятих, коли американське суспільство перестало довіряти державним інституціям. Згодом цією дорогою підуть герої Клінта Іствуда, Чарльза Бронсона і Джіна Гекмена.
Проте Лі Марвін залишається першим і неперевершеним завдяки своїй незворушності та безкопромісності.

Якщо у шістдесяті людину піддавали випробуванням свободою, то у сімдесяті свободу змінило насилля. Картина „Відплата” також його досліджує. І головні герої, мирні американські бізнесмени, стають дикими звірами, котрі витіснили закон на користь помсти.
Джон Бурмен увійшов до історії кіна у якості експериментатора. Один з його експериментів – антиутопія „Зардоз” (1974). У цьому фільмі Бурмен продовжує досліджувати природу насилля. Дія картини відбувається 2293 року. Це похмуре майбутнє, у якому вбивство введено у ранґ закону.
Проте, якщо попередні роботи режисера не залишали місця для оптимізму, то в цій картині Бурмен знаходить героя, котрий зумів подолати закон злого бога. Фінал картини – дуже показовий саме з цієї точки зору. „Зардоз” у сімдесятих вражав глядачів та критиків особливим візуальним стилем, у якому поєднувались новітні кінематографічні експерименти з тодішніми візіями майбутнього, яке нікому не уявлялося надто простим і світлим...
На початку вісімдесятих Джон Бурмен повертається до Британії. А 1987 року він фільмує автобіографічну стрічку „Надія та слава”. Події другої світової війни ми бачимо очима маленького хлопчика. Постановник надзвичайно відповідально поставився до відтворення тогочасних реалій. Він боявся припуститися найменшого фальшу в подробицях побуту. Проте найбільшої уваги Бурмен надав переживанням ліричного героя, бо вони не менш важливі, ніж щоденні бомбардування. Картина мала неабиякий успіх у Британії. Критики писали, що Бурмен показав справжню силу Англії, її дух та оптимізм. Власне, фільм закінчується народженням дитини. І це вже традиційно для кінематографа Бурмена, де акт пологів символізує майбутнє, яке не буде схожим на сповнене стражданнями минуле.
