Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

06.06.2006 17:29

„Брудна справа”, Роберт Олдріч

Брудна справа11 червня о 00:20 ми завершуємо міні-ретроспективу картин американського кінорежисера Роберта Олдріча суворим соціальним трилером "Брудна справа"/Hustle.

Сімдесяті роки у голлівудському кіні, серед іншого, пов’язані з розквітом жанру поліцейської драми. Поліцейська історія була тоді суворою, підкреслено реалістичною та наповненою актуальними конфліктами. Власне, саме в сімдесяті розпочинає свій шлях леґендарний Ґарі Калаґен – Брудний Ґарі. Поліцейський інспектор, відомий тим, що у нього гинуть напарники, сповідає досить своєрідну філософію.

Брудний Ґарі втілював, за словами американської критика Пауліни Кейл, "порядок у консервативному стилі, де править груба сила". А французький кінорежисер Жан-Люк Ґодар назвав Брудного Ґарі фашистом.

Поліцейська драма сімдесятих завжди на перший план виводить головного героя, що діє на свій страх та ризик. Ще один герой такого плану – інспектор Джіммі Дойл на прізвисько Папай, що веде непримиренну війну з торгівцями наркотиків. Одержимий ідеєю правосуддя, Папай вперто переслідує підозрюваного, не шкодуючи ні часу, ні зусиль.

Власне "Французький зв’язковий" став свого роду еталоном для поліцейського кіна сімдесятих. Режисер Вільям Фрідкін, документаліст за фахом та творчими принципами, наповнив стрічку життям вулиці. Тут нема павільйонних зйомок. Кожна деталь, кожна подія та емоція наближені до реальності. Саме реалізм, актуальність, навіть злободенність були головними для кіна сімдесятих, яке відкинуло геть традиційний голлівудський фальш.

Це означало також, що головний герой обов’язково буде конфліктувати з начальством. І якщо конфлікти Брудного Ґарі та Папая зі старшими офіцерами стосувались окремих способів розслідування справи, то конфлікти поліцейського Френка Серпіко мали принциповий характер.

В основі картини Сіднея Люмета "Серпіко" – біографія справжнього полісмена з Нью-Йорка. З дитинства мріючи стати детективом, Серпіко вірить у певні принципи, найголовніший серед них – непідкупність. Проте на службі він стикається з корупцією, яка тягнеться до самого верху.

Серпіко, а в цій ролі Аль Пачіно, виглядає марґіналом не тільки у середовищі полісменів. Він один з тих, для якого подвійне існування – неприпустиме. Тому Серпіко не знаходить спільної мови майже ні з ким.

Власне, картина "Серпіко" довела до краю конфлікти сімдесятих, показала, чим власне закінчується боротьба ідеалістів у поліцейській формі. Як і Брудний Ґарі, Папай та багато інших, Серпіко зазнає краху.

Роберт Олдріч не міг залишитись осторонь жанру поліцейської драми. Тому він додав до ґалереї своїх безкомпромісних героїв ще один образ – поліцейського лейтенанта Філа Ґейнса. Це картина 1975 року "Брудна справа". Проте лейтенант Ґейнс, у виконанні Берта Рейнольдса, героєм себе не відчуває. Він радше людина з іншої епохи – епохи героїв Гемфрі Боґарта, епохи, коли крутий детектив був один проти всього світу. У теперішніх, цинічних реаліях він не знаходить себе. Тому справу про самогубство дівчини він намагається якнайшвидше закрити. Ще й тому, що її батько – проста людина, а підозрювані, навпаки, дуже важливі персони. Головна інтрига фільму полягає в тому, чи прийме виклик герой Берта Рейнольдса, чи ні. Втім, знаючи характер Роберта Олдріча, можна передбачити результат.

"Брудна справа" цілком відображає кіно сімдесятих, з його любов’ю до вуличних зйомок, до правди у всіх її виявах.

Крім того, "Брудна справа" Роберта Олдріча – це ще й нагода побачити Катрін Деньов у розквіті її вроди і таланту.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com