Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Воск для депиляции в банках воск в банке для депиляции.

Арґумент-Кіно

28.03.2007 15:41

Майк Ніколс, безкомпромісний новатор

Майк НіколсАмериканський режисер, сценарист та продюсер Майк Ніколс у кіно прийшов з театру, як багато хто зі славетних кінематографістів. І, можливо, тому для його творчої манери насамперед притаманні: драматургія, яскраві характери та гострі конфлікти між людьми. Власне, у центрі оповіді Майка Ніколса – завжди людина. На великому екрані режисер дебютував 1966 року екранізацією славетної п’єси Едварда Олбі «Хто боїться Вірджинії Вулф». У стрічці йдеться про два подружжя американських інтелектуалів, які впродовж однієї ночі встигають розкрити себе перед глядачами з усіх  боків. Ніколс не шкодує своїх героїв, демонструючи насамперед їхні непривабливі риси. Вже перша стрічка Ніколса набула гучної слави: фільм став кінопрокатних гітом, отримав п’ять «Оскарів» (загалом був номінований у восьми категоріях). Картина „Хто боїться Вірджинії Вулф” виявилася сміливою стрічкою як за формою, так і за змістом. Безкомпромісна, вона ввела до лексики кіногероїв лайку, яка тоді ще заборонялася Виробничим кодексом Гейса.

Відзнаку американської Кіноакадемії за режисуру Майк Ніколс отримав за наступну свою стрічку, яка стала кінематографічної леґендою на всі часи. Йдеться про знаменитого «Випускника» з Дастіном Гоффманом у головній ролі. Фільм розповідає про двадцятиоднолітного Бенджаміна Бреддока, який повертається додому після закінчення коледжа і опиняється на своєрідному життєвому роздоріжжі. Згодом його спокушає подруга батьків місіс Робінсон. Піддаючись любовному пориву, хлопець, зрештою, заганяє себе у глухий кут. Майк Ніколс і цього разу зосереджений на неприємній стороні життя, демонструючи цинізм середнього класу, одержимого тільки насолодами. У картині було багато знахідок, які пережили свій час. Разом із фільмами «Бонні і Клайд» Артура Пенна і «Безпечним наїзником» Денніса Гоппера, «Випускник» відкрив для кінематографа молодіжну контркультуру. Фінал стрічки викликав безліч наслідувань і на багато років наперед став канонічним у показі конфлікту дітей та батьків.

У вісімдесяті й дев’яності Майк Ніколс продовжує фільмувати, вишукуючи нові конфлікти. 1988 року на екрани виходить його «Ділова жінка». Це історія секретарки, яка бореться за своє виживання у великій корпорації. В центрі подій – її конфлікт із начальницею, безжальною хижачкою, яка нічим не гребує заради кар’єри.

„Ділова жінка”, будучи, зрештою, різновидом казки про Попелюшку, все ж змогла показати Америку кінця вісімдесятих. Майк Ніколс знаходить спосіб  цілком адекватно цей час зобразити.

Ще однією стрічкою про корпоративну боротьбу, щоправда, з дещо містичним відтінком, стала стрічка «Вовк». Це була варіація на тему картин про перевертнів. Проте, на відміну від класичних зразків цього жанру, Майк Ніколс наповнює історію   екзистенційним змістом. Це розповідь про зіткнення, протистояння, боротьбу двох людей, двох підходів до життя, двох філософій. Це –  історія про людську підступність та вміння  їй протистояти. Вовк потрібен людині для того, щоби лише загострити притаманні їй риси.

Основні кольориПісля такої притчі режисер повертається до реалістичного кіна і фільмує одну  з найбільш вдалих своїх картин. Це – «Основні кольори», що вийшли на екрани 1998 року. В основу стрічки покладено анонімну розповідь про одного з кандидатів на посаду американського президента. У головному герої – губернаторові Стентонові – досить легко  впізнати тодішнього президента США Білла Клінтона. Картина стала поверненням Майка Ніколса до сатири. „Основні кольори” іронійно показують особливості американської політики. Події у фільмі обертаються не тільки навколо виборчих стратегій, але й навколо особистого життя  кандидата у президенти. Часом стрічка перетворюється на бурлеск, проте досить уїдливий та правдивий у своїй основі.

«Виверт 22» – третій фільм Майка Ніколса. Справжнє дитя сімдесятих, він є іще однією спробою розповісти про сьогодення за допомогою минувшини. Переповідаючи події Другої світової війни,  Майк Ніколс творить образ війни загалом, яка виглядає не героїчною, але абсурдною справою. І знову історія розгортається через конфлікт. Капітан Джон Йосарян намагається  усілякими способами повернутися додому.  Власне, його боротьба проти  військової бюрократії і є центральним сюжетом картини. Втім, не єдиним. „Виверт 22” до сьогодні залишається однією з найкращих антивоєнних картин, яка неодмінно викликає безліч асоціацій із сучасністю. Не кажучи вже про мистецькі якості, які зайвий раз засвідчують високий клас кінорежисера Майка Ніколса.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com