Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

16.04.2007 14:44

Расизм в американському кіні

Найповніше тему протистояння білих та чорношкірих реалізовано в американському кіні. Зрештою, це і зрозуміло через історичні причини: Сполучені Штати мають за плечима значний досвід рабовласництва. Власне, громадянська війна у цій країні і спалахнула через потребу ліквідувати рабство. Інша річ, що рабовласницький Південь сформував певний спосіб життя, по-своєму привабливий для багатьох. Його зникнення стало трагедією для мільйонів. І до сьогодні ця епоха у багатьох викликає ностальгію.
Звіяні вітром, одне слово...

Втім, на Півдні США мають місце й інші почуття. Як от у стрічці Алана Паркера «Міссісіпі у полум’ї», яка присвячена цілком реальним подіям. Ідеться про убивство трьох активістів руху за громадянські права, здійснене членами місцевого кук-клукс-клану. Розслідування вбивства тут подане на тлі епохи: події відбуваються 1964 року під час президентства Джона Кеннеді – коли ліберальні цінності були духовною основою Америки. У фільмі контекст часу показано через життєву позицію двох слідчих – початківця і досвідченого, – які намагаються розплутати злочин на расистському ґрунті. І коли молодий ідеаліст терпить поразку, за справу береться його скептичний колеґа.. Насилля, як і расизм, викоренити важко.

Часто расистська тема  в американському кіні поставала як моральна дилема. У картині «Американська історія Х» ми стаємо свідками трансформації головного героя Дерека. Він став неонацистом по смерті батька, в якій звинувачує людей з іншим кольором шкіри.
Перебуваючи у в’язниці після убивства негра, Дерек змінює свою точку зору на оточуючий світ і намагається повернутись до усталених суспільних норм. „Американська історія Х” показує, як моральні пошуки врешті-решт завершуються жертвопринесенням – від кулі гине молодший брат Дерека. Дещо моралізаторський фінал картини загалом  демонструє ставлення Голлівуду до проблеми расизму.

Мандерлей

 Проте нове тисячоліття знову перетворило расизм на ознаку сьогодення. Як от у картині  «Зіткнення», що вона стала кращим фільмом 2005 року. Це історія незнайомих людей різних рас, які змушені вступати у стосунки одне з одним. Отже, конфлікти неминучі. Втім, режисер картини Пол Гаґґіс створив своєрідну головокрутку, запропонувавши несподівані фінали для ніби-то простих сюжетних ходів. Тут кожен з героїв раптом може перетворитися на власну протилежність.

Зрештою, деякі фільми останнього часу досить вільно обходяться з расистською проблематикою. Тут уже й політкоректність не допоможе. Численні герої порушують численні табу, як от персонажі „Клерків-2” Кевіна Сміта...

Своєю чергою, «Мандерлей» Ларса Фон Тріра є своєрідною провокацією. Фільм ніби заперечує гуманістичний пафос голлівудського кіна. Сумніву піддається головне правило: потребу негрів у визволенні. Більше того, найбільшу проблему данський режисер бачить у сліпоті білої людини, у її нездатності диференціювати, розрізнити колишніх рабів.  Провокатор фон Трір проводить ревізію таких уявлень і досягає визначних художніх результатів. „Мандерлей” є прикладом європейського ставлення до однозначно позитивних американських цінностей, які, не перестаючи залишатися універсальними, усе ж втрачають велику частину своєї привабливости перед  хоч трохи серйозною критикою.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com