Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

20.06.2007 18:37

Хав’єр Бардем: У конфронтації з власним тілом

more.jpgХав’єр Бардем згадує, що в дитинстві не мріяв стати актором, хоча сам він походить із відомої акторської родини. Його батьки – актори. Дядько – відомий кінорежисер. Кажуть, прізвище Бардем можна знайти в титрах ще перших іспанських кінофільмів. Утім, Хав’єр Бардем мріяв про іншу кар’єру: серед іншого, збирався професійно вивчати малярство. Але акторська доля, що стала своєрідним фатумом для всієї родини, не оминула і його. Ще зовсім юним Хав’єр дебютував на телебаченні, а потім закохався в кіно... і це кохання виявилося взаємним.

Вже з перших ролей Бардема було зрозуміло, що він є дуже кіногенічним – надто його тіло. Акцентуючи на м’язистій статурі актора, режисери й пропонували йому відповідні ролі. На початку своєї кінокар’єри Бардем грав переважно правдивих мачо і швидко став секс-символом. Втім, ця його гра у різні сексуальні образи є, сказати б, відстороненою і дещо іронійною. Він намагається максимально звільнити своє тіло від внутрішнього „я” – стати, сказати б, безликою плоттю. У фільмі  Біґаса Луни „Шинка” актор грає саме такого персонажа. Він всього лиш чоловіче тіло – об’єкт потягу жіночого лібідо.

Хав’єр Бардем і надалі експериментуватиме зі своєю плоттю. Він випробовуватиме її гнучкість і здатність до перевтілень. Але актора все менше цікавлять ролі, які лише акцентують на його природній сексуальності. Він, навпаки, намагається позбутися набутого титулу секс-символа й для цього вступає у своєрідну конфронтацію з власним тілом. У фільмі Педро Альмодовара „Жива плоть” Бардем грає поліціянта, в якого внаслідок нещасного випадку паралізовано ноги. Втім, після травми герой не втратив смаку до життя. Навпаки, він відкрив для себе масу нових можливостей і, попри свою фізичну обмеженість, почувається доволі щасливим. Але одного дня героя зраджує дружина – і це враз перетворює його на безпорадного каліку. Акторові доводиться  відтворювати цілу гамму драматичних почуттів, не полишаючи інвалідного візка.

У фільмі „Друга шкіра”  Бардем грає гомосексуаліста. Його герой закохується в одруженого чоловіка, що породжує низку конфліктних ситуацій. Треба сказати, в цій ролі актор досягає неабиякої достовірности. Він погоджується на кілька одвертих інтимних сцен, що їх можна розцінювати як черговий експеримент із власним тілом. Стрічка викликала хвилю запеклих дискусій на батьківщині актора. Зокрема, після її перегляду кілька чоловіків публічно зізналися у своїй нетрадиційній орієнтації... Бардем і надалі гратиме гомосексуалістів. Зокрема, одна з таких ролей принесе йому світове визнання.

Йдеться про фільм Джуліана Шнабеля „Поки не настане ніч”, у якому актор постав в образі кубинського письменника Рейнальдо Аренаса. Аренас був гомосексуалістом, через що його і переслідували на батьківщині. Власне, ця стрічка передусім викриває зворотний бік комунізму на Кубі, коли людей перетворювали на слухняних ґвинтиків системи –  заборонялося будь-яке інакомислення, а гомосексуалізм офіційно карався законом... Хав’єр Бардем акцентує на внутрішній силі свого героя і в той же час показує його тілесну беззахисність. Попри пережите на батьківщині, Рейнальдо Аренас залишився вірний своїм поглядам – він не підкорився системі. Йому вдалося еміґрувати до Сполучених Штатів, але й там він опинився у своєрідному ґето злиднів та забобонів. Зрештою, письменник захворів і помер від СНІДу, по суті – в невідомості. Його книга „Поки не настане ніч” стала бестселером уже після його смерти... Її екранізація мала великий фестивальний успіх. Зокрема, Бардем отримав кілька престижних кінопремій у різних країнах. Його навіть було номіновано на „Оскара” – таким чином, Бардем став першим іспанський актором, якого поцінувала Американська кіноакадемія.

Втім, Бардему вдалося помножити цей свій успіх. Роль Рамона Сампедро з фільму „Море всередині” по-сьогодні вважається найкращою в його доробку. Вона засвідчила абсолютну перемогу актора над власною тілесністю. І не лише тому, що йдеться про прикутого до ліжка героя. Окрім іншого, у стрічці показано час, коли Рамону Сампедро було вже близько шістдесяти років, а Хав’єру Бардему на момент зйомок виповнилося лише тридцять чотири.

Коли актора запитують, які ролі його цікавлять, він цитує Мастроянні: «У хорошого актора є вісім або десять головних персонажів». Бардем вважає, що вже зіграв чотири і стільки ж йому лишилося попереду. Можливо, це будуть священик, повія і ще кілька цікавих героїв...

Олеся Лук’яненеко




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com