Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Качественная и доступная спецобувь в Харькове, Одессе, Киеве и Виннице.

Арґумент-Кіно

22.06.2007 17:19

Алехандро Аменабар: „Життя – це сон”

Іспанський кінорежисер Алехандро Аменабар за походженням наполовину іспанець, наполовину чилієць. На початку сімдесятих його родина, бажаючи уникнути політичних репресій, перебралася з Чилі до Іспанії, до Мадрида. Майбутній кінорежисер спочатку навчався на інформатика, а згодом перейшов до кіношколи, з якої був виключений за „байдужість до предмету навчання”. Зрештою, Аменабар ставить три короткометражки, які мають успіх у критиків. Його дебютом у повному метрі стала картина „Дисертація”, події якої відбуваються в альма-матер кінорежисера. Більше того, ім’я найголовнішого злочинця отримав колишній викладач Аменабара.

„Дисертація” розповідає про дослідження жорстокости у візуальних мистецтвах, яке робить молода студентка університету. Незабаром до її рук потрапляють фільми, де показане реальне страждання жертв. Аменабар одним із перших торкнувся теми снафф-кінематографа, який сьогодні надзвичайно поширений. Йдеться про документальні зйомки тортур, страт і такого іншого. Снафф-кіно сьогодні – один із симптомів західної цивілізації, яка практично втратила поріг чутливости.

 Водночас „Дисертація” досліджує свідомість сучасної людини, яка від цікавості до насилля на екрані переходить до самого насилля. Саме у своїй першій повнометражній картині Аменабар заклав основу свого кінематографа, який завше оперуватиме не тільки зовнішнім, але і внутрішнім світом.

Переконливо ця тема прозвучить у стрічці 1997 року „Розплющ свої очі”, де головний герой фактично не зможе відрізнити фантазію від реальності. У картині йдеться про молодого мадридського плейбоя, який ніколи двічі не зустрічається з однією і тією ж дівчиною. Зрештою, одна з колишніх коханок, незгодна з його способом життя, влаштовує автокатастрофу, наслідки якої стануть неочікуваними і для головного героя, і для кіноглядача.

Фільмі Аменабара „Розплющ свої очі” став провісником нової кінематографічної теми. Якщо „Дисертація” відкрила кінематографу снафф-культуру, то стрічка „Розплющ свої очі” не тільки була перезнята у Голлівуді, а ще й знайшла продовження у кількох блокбастерах, найзнаменитішим серед яких є „Матриця”.

Кінокартина ставить  вибір: сон щасливого життя чи невідома дійсність, для якої слід прокинутись головному герою. Тепер цей вибір стане темою двох наступних стрічок Аменабара. 

2001 року режисер ставить свій перший англомовний фільм. Це картина „Інші” з Ніколь Кідмен у головній ролі. Сценарій був написаний за два роки до „Шостого чуття”, яке зробило тему мертвих, котрі не знають, що вони померли, модною в Голлівуді. Проте Аменабар по-іншому розповідає цю історію.

Головна героїня картини не тільки не знає про свій стан, вона не підозрює, що може контактувати тільки з такими, як сама. Її світ не може перетинатися зі світом живих. Усе її життя сповнене прижиттєвих ритуалів, які наповнюють існування сенсом.

 Аменабр зобразив правдиву красу смерти. Його майстерність у володінні світлом та звуком, його уміння створювати потрібну атмосферу перетворили „Інших” на вишуканий твір мистецтва.

„Море всередині” – четвертий повнометражний фільм режисера. Тут також присутнє внутрішнє та зовнішнє – два головних чинники драматургії картин Аменабара. Щоправда, море у фільмі тільки всередині, воно – лише недосяжна мрія головного героя Рамона, своєрідний символ щастя, до якого той скеровує усі свої зусилля. В картині  присутній також момент вибору – очевидний для головного героя і не зовсім зрозумілий для оточення. Це вибір на користь смерти, яка ввижається Рамону як звільнення від страждань.

Як і попередні стрічки Алехандро Аменабара, „Море всередині” викликало численні дискусії в Іспанії, зокрема, і про право людини на евтаназію. Компромісу щодо цієї теми  так і не було досягнуто. Сам режисер у життя після смерти не вірить, але про саму смерть він знає більше за будь-кого іншого. І він натякає, що не здогадується, де починається одне і закінчується інше.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com