Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

16.10.2007 13:45

Леррі Кларк – по той бік дитинства

more.jpgВєтнамський ветеран, батько двох дітей, фотограф та кінорежисер Леррі Кларк є живим утіленням усіх суперечностей сучасного мистецтва. До початку дев’яностих його ім’я було відоме тільки шанувальникам шокуючої фотографії – надто реалістичної, на думку знаменитого Енді Воргола. Проте кілька його фотоальбомів, виданих впродовж сімдесятих та вісімдесятих років, мали вплив і на кінематограф – це визнають такі майсти американської кінорежисури як Мартін Скорсезі, Френсіс Форд Коппола та Ґас Ван Сент. Йдеться насамперед про відтворення темного боку американського життя, якого не афішує Голлівуд, обираючи, сказати б, соцреалістичну естетику підміни реального бажаним.

Вже кінодебют Леррі Кларка – картина «Дітки» – стала однією з найкращих розповідей про девяності з тодішнім панічним страхом СНІДу. Кларк не перший звернувся до цієї теми, проте він зумів розгледіти інфекцію там, де її не хотіли помічати – у підлітковому середовищі. Сюжет картини вміщається у два речення. Дізнавшись, що інфікована своїм першим і єдиним сексуальним партнером, шістнадцятирічна Дженні розшукує його, щоб повідомити прикру звістку. Водночас хлопець уже зайнятий спокусою наступної жертви. Подорож Нью-Йорком цих двох героїв дала змогу Кларкові зробити своєрідний зріз життя тогочасних підлітків. Катання на скейтбордах, крадіжки з супермаркетів, бійки, вечірки із вживанням наркотиків, одноразовий секс – Леррі Кларк демонстрував усе це без найменшого упередження та моралізування.

Саме в «Дітках» визначилась основна тема кінематографа Леррі Кларка й досить своєрідні методи її реалізації. Він фільмуватиме винятково про підлітків – здебільшого про їхні стосунки між собою, хоча й не оминатиме світу дорослих, незмінно подаючи його через сприйняття молодих людей. І він не зраджуватиме документалізму на користь вигадки – з кожним фільмом збільшуючи відвертість зображуваного.

2001-го Кларк фільмує стрічку «Садист» – цього разу реконструюючи реальне убивство групою підлітків свого товариша, яке сталося сім років перед тим у невеликому місті у штаті Флорида. Сюжет, як у всіх картинах Кларка, не містить особливих складнощів – підлітки вбивають свого товариша, бо той знущався над одним із них. Ми бачимо ці стосунки, бачимо, як визріває сама ідея помсти, як вона стає нав’язливою і, зрештою, позбавленою альтернативи.

Як і «Дітки», «Садист» показав іще одну підліткову подорож до смерти. І знову вона відбувається у напівсвідомому стані: засліплені алкоголем та наркотиками, молоді люди не здатні відрізнити фантазії від реальности, не можуть дати ради своїм почуттям.
Леррі Кларк заводить героїв у лабіринт, із якого нема виходу. «Садист» став своєрідною картиною-пророцтвом, бо згодом проблема жорстоких убивств у підлітковому середовищі стане однією з найактуальніших в американському суспільстві. Так творчість Кларка вдруге трагічно збіглася зі своїм часом.

2002 року Леррі Кларк разом з оператором Едвардом Лахманом фільмує свій найбезкомпромісніший і найкращий фільм – «Кен Парк». Цього разу до підлітків, які живуть у ще одному маловідомому американському містечку, додадуться їхні батьки та дідусі з бабусями. Режисер ніби відповів на докори критиків своїх попередніх картин, які цікавилися: де ж батьки усіх цих жахливих підлітків? Щоправда, від цієї демонстрації не виграв ніхто – ні старше, ні молодше покоління. Кларк остаточно відділяє одних від інших – не знаходячи жодного способу для порозуміння. Більше того, у фіналі картини один з юних героїв висловить мрію про утопічний острів, населений людьми, які не знають турбот і живуть, як діти.

За відвертістю «Кен Парк» порівнють із порнографією, бо глядач стає свідком найінтимніших речей із життя людини. Картина мала доволі сумну прокатну долю, проте перетворила Леррі Кларка у живого класика – до встановлених ним стандартів показу підліткового світу важко дорівнятися, не кажучи про те, щоби їх перевищити. «Кен Парк» став художнім верхів’ям кінорежисера.

21 жовтня в АРҐУМЕНТІ-КІНО картина, створена якраз перед «Кеном Парком» - телевізійні «Троглодити» – історія з постапокаліптичного майбутнього, більшість подій у якій  розгортаються у декораціях сучасности. Кларк знову розповів про підліткове світовідчуття, про невмирущу потребу молодих у свободі, про їхній конфлікт зі старшими. Водночас «Троглодити» – це також розповідь про ілюзію альтернативи, про оту саму інфекцію, від якої нікуди не втечеш. Картина, окрім свого сенсаційного сюжету, цікава ще й акторським складом. Як завше, у фільмі Кларка багато непрофесійних акторів. Саме цей факт і перетворює фантастичні події на цілком реальну пригоду, в якій чудовиска майбутнього – тільки втіленні страхи сучасних  підлітків.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com