Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


robimgood.com.ua
фото онлайн автоматы на реальные деньги

Арґумент-Кіно

23.11.2007 17:51

Вів’єн Лі в кінематографі та поза екраном

more.jpgВів’єн Лі подарувала світові образ ідеальної жінки. Передусім її екранні героїні були ідеалом для самих жінок. Вони красиві, кокетливі й по-жіночому розумні.  Чоловікам достатньо лише раз поглянути на таку жінку, аби назавжди в неї закохатися.  Також ці жінки мають якусь особливу надприродну внутрішню силу. І завдяки цій силі вони можуть упоратися з будь-якими негараздами і, власне, вистояти в найскрутніші часи.

Саме такою є героїня фільму «Звіяні вітром» – знаменита Скарлетт О’Гара. Це найвідоміша роль Вів’єн Лі, яка принесла їй першого „Оскара”. До того актриса не знімалася в Голлівуді. Втім, вона читала роман Марґарет Мітчелл і міряла зіграти його головну героїню. Актриса вважала, що саме роль Скарлетт буде найкращим стартом її голлівудської кар’єри. І не помилилася. Фільм Віктора Флемінґа прославив Вів’єн Лі по обидва боки океану.  Її Скарлетт О’Гара виявилася тією самою ідеальною жінкою, яку, напевно, потребував кінематограф на початку сорокових років, коли це мистецтво все ще залишалося Великою Ілюзією. Публіка приходила в кінотеатри забути реалії життя. І з екрана їм посміхалася чарівна героїня Вів’єн Лі, яка мала свій авторський спосіб боротьби  з проблемами – вона обіцяла подумати про них завтра...
                                                                                       
Утім, зовсім іншим життям актриса жила поза екраном. Стрімкий злет кар’єри неґативно позначився на її психічному здоров’ї. З’ясувалося, що Вів’єн Лі страждає на «маніакальну депресію» – серйозне захворювання, яке на той час лікувалося лише шоковою терапією. В актриси спостерігалися часті зміни настрою, напади неконтрольованої аґресії, істерики тощо. До того ж, у середині сорокових років лікарі виявили в неї сухоти. Власне, через слабке здоров’я Вів’єн Лі і залишила по собі так мало фільмів – близько двадцяти. Коли її спитали, яка із зіграних кіноролей їй найбільше імпонує, вона назвала Майру зі стрічки «Міст Ватерлоо». 

Дія цього фільму точиться у розпал Другої світової війни. Танцюристка Майра  закохується в офіцера. Він відповідає їй взаємністю і хоче одружитися, але його несподівано викликають на фронт. Через деякий час Майра дізнається з газети, що її коханий Рой Кронін загинув. Аби якось прогодувати себе в скрутні воєнні часи, вона стає повією. Коли ж з’ясовується, що в газеті була помилка, і Рой, здоровий та неушкоджений, повертається додому, Майра вирішує, що вже не достойна його кохання, і кидається під колеса автомобілів на мосту Ватерлоо…

Як уже було значено, у Вів’єн Лі доволі скромна за кількістю стрічок  фільмографія. Що не скажеш про театр, де вона встигла зіграти багатоо ролей. Передусім на своїй батьківщині, в Англії. І ,власне, саме театр познайомив Вів’єн Лі з її другим чоловіком – знаменитим актором Лоуренсом Олів’є.

Це була одна із найкрасивіших і найзнаменитіших акторських пар тих часів. Вів’єн Лі та Лоуренс Олів’є разом зіграли в багатьох виставах, деякі з яких поставив сам Олів’є. На знімальному ж майданчику вони співпрацювали лише тричі. Однією з найвідоміших  картин, де в кожного з них – головна роль, є стрічка  «Леді Гамільтон» кінорежисера Александра Корди. Олів’є грає адмірала Нелсьона, відомого історії тим, що він двічі брав гору над армією Наполеона. Вів’єн Лі ж постає в образі прекрасної Леді Гамільтон, якій, власне, відважний адмірал і мусив завдячувати своїми перемогами...

Ця блискуча пара прожила в офіційному шлюбі близько 20 років. Одна із версій  розлучення – психологічні проблеми Лі. Згодом у кожного був ще один шлюб. Утім, це не зупинило шанувальників актриси продовжувати називати її Леді Олів’є.

За роль у фільмі «Трамвай бажання» Вів’єн Лі отримала другого „Оскара”. Ця роль стала, сказати б, апофеозом того кінообразу «ідеальної жінки», що його актрисі вдалося створити на початку сорокових років. Власне, Бланш Дюбож є тією ж самою Скралетт  О’Гарою, тільки сто років потому. І в середині двадцятого століття її вже майже ніхто не розуміє. Тепер її кокетство – це лишень дешева гра, в яку здатні повірити хіба що найбільші дурні. Тож Бланш занурюється у власні фантазії, поступово підміняючи ними реальність. Наприкінці фільму вона остаточно втрачає розум. Можна лише здогадуватися, наскільки ця роль збігалася з тим, що актрисі доводилося часом переживати насправді.

У фільмі «Корабель дурнів», що демонструється в АРҐУМЕНТІ-КІНО 25 листопада, Вів’єн Лі востаннє постала на кіноекрані. Із деякими поправками, цю її роль можна назвати біографічної. Достатньо лиш прислухатися до того, що вона говорить. У цих словах так багато самотности, нереалізованих мрій, туги за втраченим коханням і страху перед власною старістю...

Утім, до похилого віку актриса не дожила. Вона пішла до іншого світу, коли їй було всього тільки п’ятдесят чотири.

Олеся Лук’яненеко




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com