Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

30.11.2007 17:54

Еліа Казан – класик та ізґой

more.jpgЕліа Казан – класик американського кіна. Один із найбільш визнаних і поцінованих режисерів у Голлівуді. Американська кіноакадемія тричі присуджувала йому «Оскара».  1948 року – за фільм «Джентльменська угода». 1955-го – за стрічку «В порту». 1999 року Казан знову став лавреатом, тепер вже золота статуетка підсумувала його загальний внесок до кіномистецтва. Премію вручали режисер Мартін Скорсезі та актор Роберт Де Ніро, які вважають себе учнями Казана. Вони й оголосили її формулювання, акцентувавши на тому, що Казан є одним із засновників психологічного напрямку в американському кіні. В роботі з акторами він послуговувався Методом психологічного реалізму російської театральної школи, і йому вдалося відкрити чимало акторських імен. Навіть більше, Казан виховав ціле покоління чудових акторів.

І спочатку Еліа Казан прославився як театральний режисер. Поставлена ним п’єса  Тенессі Вільямса «Трамвай «Бажання» принесла режисерові чи не найбільшої слави і, зокрема, зробила зіркою Марлона Брандо. Коли 1951 року, Казан узявся за екранізацію цієї п’єси, він не змінював її театральної естетики. Дія так само точиться переважно в одній кімнаті. І навіть декорації побудовані й обіграні за театральним принципом. Втім, це аж ніяк на завадило успіхові фільму. Режисер зробив акцент на реалістичній грі акторів і не помилився. Велике значення мають діалоги. Вони і є тією рушійному силою, яка живить фільм ізсередини, додає йому динаміки і робить непомітною для глядача його дещо театральну умовність. Цю стрічку аж ніяк не можна звинуватити в тому, що їй  бракує реалізму.

Власне, Еліа Казан був прихильником реалістичного кіна (хоча сам майже не фільмував у, сказати б, природних ландшафтах, надаючи перевагу павільйонам). Він завжди намагався апелювати до гострих соціальних тем і конфліктів. Наприклад, у стрічці «Джентльменська угода», яка стала однією з перших кіновдач режисер, постає проблема «єврейського питання», такого незручного для Америки тих часів. Ґреґорі Пек грає американського журналіста, який отримує завдання написати кілька статей про антисемітизм. Щоб краще впоратися із завданням, він змінює своє ім’я і ні кілька місяців стає „євреєм”… Фільм було висунуто на премію «Оскар» у восьми номінаціях, у трьох він переміг.

Втім, така підкреслена заанґажованість режисера до соціальних тем не завжди сприймалася однозначно. Надто після неприємної історії, що мала місце в часи Маккартизму. Казан, який у молодості симпатизував ідеям комунізму і навіть входив до лав компартії, був змушений свідчити проти своїх колеґ, аби врятуватися від «чорних списків»…  Далеко не всі це вибачили і звинувачували Казана до кінця його життя у відсутності стійкої громадянської позиції, нещирості та подвійних стандартах. Утім, ще на початку п’ятдесятих років ідейність режисера не викликала сумніву. Яскравий приклад – фільм «Віва, Запата!», який був дуже популярним у ті часи і, зокрема, отримав  п’ять номінацій на «Оскара». Це історія мексиканського революціонера Емільяно Запати, вихідця із нижчих верств народу, який не поступився життям заради своїх ідей.

Один із найзнаменитіших фільмів Казана також звертається до соціальної теми. Йдеться про стрічку «В порту», що вона в АРҐУМЕНТІ-КІНО демонструватиметься 2 грудня. Герой Марлона Брандо – бідний портовий робітник, який наважується повстати проти більшости і тим самим приректи себе на роль ізґоя.

Варто зауважити, що історія цього героя є близькою для самого режисера. Еліа Казану, бідному еміґрантові із грецько-єврейським корінням, довелося самому довгий час перебувати у статусі чужинця, поки він не прославився як режисер. Америка й, зокрема, Голлівуд стали його другим домом…

Олеся Лук’яненеко




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com