Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


айпи узнать

Арґумент-Кіно

05.02.2008 19:55

Пьотр Мамонов – подалі від бісів

more.jpgРосійський музикант, шоумен та актор Пьотр Мамонов належить до покоління артистів, які заявили про себе на початку вісімдесятих і стали втіленням одвертої альтернативи радянській цивілізації. Мамонов та його музичний гурт «Звуки Му» представляли одну з найрадикальніших течій російського року, яка відзначалася насамперед асоціальністю та деструктивністю. Позитиву у цій творчості майже не було. Здавалося, що Пьотр Мамонов так і ввійде в історію російської культури радше провісником загибелі, ніж відродження. Проте із часом його творчість, як і сама його постать, стали позначати радикальнішу за будь-які суспільні альтернативу – особистого зростання та персональної відповідальности, густо сховану під маскою юродивого.

Кінодебют Мамонова відбувся 1988 року в картині «Голка», де він зіграв разом з іншими радянськими рок-музикантами. Головну роль (позитивного персонажа) у картині виконав Віктор Цой, роль негідника дісталась Мамонову. Його персонаж – лікар-перевертень, який торгує наркотиками, дав змогу Мамонову проявити власну пластичність. Актор надзвичайно органічний у цій ролі, і щоб показати сутність свого персонажа, йому не потрібні навіть слова. «Голка» стала прикметним явищем кінця вісімдесятих, бо точно відображала тодішній час, який ніби зупинився у нерішучості. Тут майбутнє так і не відкривається перед героями картини, а кожен епізод стрічки чекає свого завершення, але так його і не отримує. Мамонов ідеально відповідав пропонованим правилам гри.

Міжнародний успіх отримала інша картина за участи Мамонова – «Таксі-блюз». Стрічку 1990 року зафільмував молодий режисер Павєл Лунґін; власне, то був його режисерський дебют. Фільм розповідає про двох чоловіків із різних соціальних середовищ, які намагаються порозумітися в Москві кінця вісімдесятих. Мамонов зіграв тут геніального саксафоніста, який веде досить химерне життя. Він стрічає таксиста Шликова – пряму свою протилежність. Стосунки між цими людьми і стають основою картини.

„Таксі-блюз” досить потужно заявив про драматичний талант Мамонова. Акторові довелося грати доволі складного персонажа, який керується аж ніяк не очевидними мотивами. Саксофоніст Селівестров „розмовляє з Богом” і водночас здатен на дикі,   непривабливі вчинки. І щоразу Мамонов уміє знайти правильну інтонацію для свого героя.

Попри визнання, Пьотр Мамонов так і не стає професійним актором, не бере він участи і в новому російському шоу-бізнесі. Натомість перетворює власне життя на перфоменс. Зокрема, він творить моновистави, з якими усюди гастролює; зрештою, з Москви, де народився та виріс, переселяється в російську провінцію.

2005 року Мамонов з’являється в картині «Пил» Сєрґєя Лобана, де грає лікаря-гінеколога, який опікується таємними медичними експериментами. Картина стала свого роду феноменом – зафільмована за копійки, вона виявилась протилежністю до всього російського кінематографічного менстриму. Але на відміну від картин вісімдесятих, герої стрічки не мають ілюзій ні стосовно суспільного устрою, ні стосовно самих себе. І, власне, герою Мамонова довелося формулювати філософію нових часів, за якою кожна людина є тільки пилом, який нічого не вартий.

А вночі 9 лютого – із суботи на неділю (зверніть увагу на цю одноразову тижневу зміну виходу програми) в АРҐУМЕНТІ-КІНО – ще одна картина, створена Лунґіним та Мамоновим. Як і „Таксі-блюз”, „Острів” тримається на харизмі головного виконавця. Тільки якщо у першій стрічці актор зіграв вигаданого персонажа, то зараз він грає самого себе. І збіги тут не стільки біографічні, скільки сутнісні, внутрішні. Як і отець Анатолій, Мамонов відрікся від світу, у якому не знайшов правди, заради особистого шляху, який неодмінно поєднуватиме у собі спокуту з важливими для спасіння діяннями. Можливо, саме і в цьому позитив, який приніс Пьотр Мамонов у сучасну  російську культуру – бунтар не перестає бунтувати, тільки тепер його мішенню стає він сам – подалі від бісів і ближче до Бога.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com