Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

25.04.2008 20:17

Ґері Купер, небагатослівний герой Америки...

more.jpgҐері Купер почав зніматися в кіні в середині двадцятих років, і перші його стрічки належали до епохи Великого німого. Наприкінці тридцятих – початку сорокових років, коли особливого пієтету набули мужні кіногерої, актор потрапив в обійми слави, не в останню чергу завдячуючи своїй статурній зовнішності. Купер належить то того штибу чоловіків, які випромінюють силу та впевненість у собі – в американському кіні передвоєнних часів цей типаж був дуже цінний. Втім, актор запропонував глядачам не просто чергового маскулінного героя. В його образі читалася якась особлива, по-дитячому наївна, простота, яка дозволила Куперу стати непідробним народним героєм. Куперівські персонажі виявилися слушними в різних жанрах: і в жорстоких вестернах, і в любовних драмах, і в розважальних комедіях.

Фільмографія Ґері Купера нараховує понад сто стрічок. Акторові вдалося попрацювати з багатьма маститими режисерами. Зокрема, 1930 року він зіграв головну чоловічу роль у фільмі „Морокко” всесвітньо визнаного майстра Джозефа фон Штренберґа.

Передусім, ця стрічка є історією жінки, співачки Емі Джоллі, в ролі якої неперевершена Марлен Дітріх. Вона приїздить у далеку, чужу для неї країну Морокко, щоб забути своє гірке минуле й почати нове життя. До неї сватається один дуже заможний чоловік, та вона обирає бідного легіонера Тома Брауна. Сюжет цієї стрічки доволі простий, навіть спрощений. Але за ним постає глибока ідея самопожертви в ім’я чоловіка, на яке спроможна лише відчайдушно закохана жінка... Герой Купера якраз і є тим легіонером, за яким Емі Джоллі вирушає босоніж розпеченими пісками африканської пустелі...
           
Ґері Купер переважно грав простих хлопців, вихідців з народу. Його герої втілювали, сказати б, традиційні американські цінності, як-то, сім’я, релігія, вірність батьківщині. І, власне, Купер зіграв чимало знакових персонажів американської культури.
Питомий приклад – стрічка „Сержант Йорк” Говарда Гоукса, в якій актор постає в образі героя Першої світової війни Елвіна Йорка.

Елвін Йорк – це реальний персонаж, який прославився тим, що під час Першої світової війни зміг самотужки знешкодити ворожий загін. Режисер спочатку акцентує на релігійному одкровенні Йорка (однієї ночі він із пияки перетворюється на правдивого християнина), і вже потім акцентує на його воєнних здобутках...

Зрозуміло, сьогодні стрічка Гоукса не може не викликати іронійної посмішки через властиву їй пропаґандистську браваду. Але на початку сорокових років вона стала знаковою подією в американському суспільстві. Показовим є і те, що Ґері Купер за роль Елвіна Йорка отримав свого першого „Оскара”.

Інший знаковий твір у фільмографії Купера – стрічка „По кому подзвін”. Актор грає головного героя цієї історії Роберта Джордана – американця, який поклав своє життя в боротьбі за Іспанську Республіку. Кажуть, на цю роль актора благословив сам автор роману Ернест Гемінґвей, з яким він товаришував. Купер вже не вперше брав участь в екранізації творів Гемінґвея, перед тим у його фільмографії була стрічка „Прощавай, зброє”, де він також зіграв головну роль.
       
Картину  „По кому подзвін” режисера Сема Вуда вирізняє певний „декоративний лиск”, що він у ті часи загалом був характерний для фільмів великих голлівудських студій. Втім, на успіхові стрічки це аж ніяк не позначилося. Глядачі просто-таки штурмували кінотеатри, аби побачити своїх улюблених акторів Ґері Купера та  Інґрід Берґман, яка зіграла роль Марії.

У п’ятдесятих роках кінематографічна слава Купера пішла на спад. Кілька картин, які побачили світ наприкінці сорокових, провалилися в прокаті, й актора почали списувати з ешелону „суперзірок”. Втім, ситуація змінилися після того, як на екрани вийшов фільму Фреда Ціннеманна „Рівно по полудні”.

У цій стрічці Ґері Купер грає шерифа маленького містечка десь на заході країни. Він готується зустріти свого давнього ворога, жорстокого злочинця, якого свого часу зумів відправити за ґрати. Тепер той повертається, аби помститися... Жителі міста відмовляють шерифові у допомозі; вони вважають, що це є його приватною справою. Отже, герой Купера виходить на безлюдні вулиця міста, аби самотужки прийняти нерівний бій...

Свого часу про цей фільм заговорили, як про „новий вестерн”. Стрічка і справді „вдихнула” нове  життя у цей жанр, зокрема, запропонувала новий тип героя... Також вона містила алегорію на часи Маккартизму, коли американське суспільство було поділено навпіл ганебними „чорними списками”. Треба сказати, що Ґері Купер повівся дуже благородно під час війни на „комуністичних відьом”. Завдячуючи своєму авторитетові, він зумів допомогти багатьом своїм друзям, зокрема, сценаристові фільму „Рівно по полудні” Карлові Формену. Отже, роль шерифа дісталась йому не випадково... 

Додамо, що фільм  викликав великий резонанс. У нього з’явилися як і вірні прихильники, так і затяті недруги. Найбільшого розголосу набула сцена, коли герой Купера знімає з себе зірку шерифа і відмовляється надалі захищати місто... Знаменитий актор Джон Вейн, зірка вестерна, назвав цей фільм антиамериканським... Утім, Американська кіноакадемія поставилася до стрічки дуже прихильно. І Ґері Купер отримав свого другого „Оскара”...

Втім, безкомпромісні вольові чоловіки не належали до характерних персонажів Купера, надто раннього періоду. Цей актор скоріше надавав перевагу простодушним юнакам, або ж, принаймні, в такому амплуа переважно бачили його режисери. І фільм Френка Капри „Містер Дідс переїжджає до міста”, що він демонструється в АРҐУМЕНТІ-КІНО вночі з 27 на 28 квітня о 02:10, чудово це ілюструє. Ґері Купер грає того самого містера Дідса, про якого одна з героїнь скаже, що він має дещо „пришелепуватий вигляд”. Але це не завадить героєві домогтися свого і, зрештою, завоювати прихильність Америки...


Олеся Лук’яненеко




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com