Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

24.06.2009 00:16

ЕКРАНІЗОВАНИЙ МАРКЕС

more.jpgОдин із чільних представників літературного магічного реалізму Ґабріель Ґарсія Маркес зумів створити універсальні сюжети, які з часом стали надбанням різних національних культур. І мова не тільки про вплив на власне літературний процес. Не менш значущими є також закордонні й міжнародні екранізації творів Маркеса.

І часто у таких екранізаціях на перший план виходить не стільки національне життя, скільки значущі для усіх людей теми на кшталт кохання без взаємности, чи скажімо, старіння. Прикладом може бути картина французького режисера Артуро Ріпштейна «Полковнику ніхто не пише».

Зберігаюючи сюжет повісті Маркеса, режисер творить камерну картину, у якій на перший план виходять стосунки старого полковника та його дружини з оточуючими людьми.  А ритм стрічки задають епізоди, у яких полковник марно чекає вісток про призначену йому пенсію.

Зрештою, твори Маркеса можуть бути адаптовані і до засадничо інших, здавалося б, чужинських для цього письменника культур. Скажімо, його колумбійський, латиноамериканський за своєю суттю роман «Сто років самотности» був екранізований кілька разів у зовсім несхожих між собою кінематографіях. Бували й зовсім екзотичні приклади, як от японська стрічка «Прощавай, ковчег», де дуже багато отого самого магічного реалізму, химерних образів та давніх ритуалів, поте усі вони коріняться в місцевій культурі. 

Режисер картини Суджі Тераяма не ставив собі за мету зробити буквальну екранізацію роману Маркеса, бо, зрештою, сам роман колумбійця привабив його своїм вільним стилем, незалежністю від класичних літературних канонів. І саме в цьому картина наслідує літературний твір.

Не обійшли екранізації Ґабріеля Ґарсія  Маркеса й Україну. Його оповідання «Дуже старий чоловік з величезними крилами» було покладено в основу картини Алли Пасікової «На краєчку світу». Власне, оповідання Маркеса послужило тільки імпульсом до створення цієї чорно-білої стрічки.  Коротка історія про янгола, який опиняється у полоні людей, обросла подробицями суто українського міського життя.

«На краєчку світу» - це низка різножанрових замальовок, які ніби ілюструють суєтність сучасної людини.  Герої фільму настільки заклопотані власними проблемами, що майже не звертають увагу на янгола, якого сприймають лише як «диво природи». Людина у цій картині не потребує божественого, а кінець світу – тільки особиста справа кожного. Все, як в оповіданні Маркеса.

В АРҐУМЕНТІ-КІНО 28 червня о 23:20 – «Кохання за часів холери». Ще одне прочитання одного з творів Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Цього разу – американське. Класичний голлівудський стиль, який вільно та досить вдало поєднується з  європейськими акторами та цілком універсальним сюжетом. Зрештою, кожна з екранізацій Маркеса, якою б незвичною вона не була, все ж зберігає у собі особливості поетики цього художника. Її суть у поетичному погляді на світ, у пошуку дива в буденному, у вірі в безмежну силу любови та незнищенности самого людського життя, яке куди витриваліше за всі наші уявлення про нього…




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com