Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

27.09.2009 19:44

«Непристойна Бетті Пейдж», Мері Геррон

more.jpg

У програмі 4 жовтня о 23:05 – американська біографічна стрічка про королеву чоловічих журналів та еротичних світлин 50-х років минулого століття, котра стала однією з медійних ікон ХХ століття. Отже, в нашій нічній програмі картина кінорежисерки Мері Геррон «Непристойна Бетті Пейдж»/ Notorious Bettie Page (2005, США).

Цей фільм постає як провокаційне дослідження сексуальности, релігії та масової культури. Стосовно ж самої Бетті Пейдж, то вона виросла в консервативній релігійній родині в американському штаті Теннесі і стала сенсаційною фотомоделлю в Нью-Йорку. А леґендарні фетишистські пози Бетті зробили її мішенню сенатського розслідування порнографії та закономірно перетворили на еротичний символ.

Власне, згадане сенатське розслідування, а його проводив підкомітет, що турбувався молодіжною злочинністю, і є формотворчою пружиною в сюжеті фільму. Передусім, збираючи відповідну інформацію, нью-йоркські поліціянти прочесали сумнівні книжкові крамниці, полиці яких були заставлені чоловічими журналами, а особливі світлини й видання типу «Бетті Пейдж у неволі» трималися під прилавком для клієнтів, як то мовиться, зі специфічними запитами… І ось яка прикметна, промовиста річ, яку можна спроектувати на українське сьогодення – зауважте епізод у фільмі, де священник, виступаючи перед сенатським комітетом, заявляє, що такі матеріали є більшою загрозою для Америки, ніж навіть комунізм. Що вони роз’їдають суспільство ізсередини…

А зараз дещо про режисерку стрічки, про Мері Геррон. Вона чи не цілих 10 років готувала цей проект до втілення, тим часом зафільмувавши дві помітні картини. Це стрічки «Я стріляла в Енді Воргола» та «Американський психопат», на які раджу звернути увагу.

Так от, постановниця зі своєю творчою командою засадничо прагла змалювати не тільки життя героїні, але і її епоху. Для Геррон історія та біографія окремої людини тісно пов’язані. Вона таке вміє бачити. Особливо ж, коли цією окремою людиною є жінка… Річ у тім, що режисерка абсолютно переконана, що життя жінок настільки радикально змінилося у ХХ столітті, що дуже важко відділити приватну історію конкретної жінки від часу, в який вона жила. І, мовляв, якби Бетті Пейдж народилася років на 10 раніше чи пізніше, її життя склалося б зовсім інакше.

Ну а фільм розповідає, як вже йшлося, про 50-ті роки – про той період американської історії, що він став синонімом конформізму та пригнічених бажань. Разом із тим, це була епоха голлівудських секс-богинь, верхів'я якої увінчувала, звичайно ж, Мерилін Монро. Того короткого періоду сексуальна дівчина перетворилася на своєрідний культурний феномен, хоча жіноча суспільна свобода була серйозно обмеженою.

У фільмі Бетті Пейдж постає жінкою, яка, сказати б, вособлює дві американські нав’язливі ідеї – секс і релігію. І, до того ж, здається, живе, легко їх поєднуючи. Коли вона позує оголеною перед фотокамерою, то почувається – ніби й не оголена. І дивується, що ж у тому грішного, адже в раю Адам і Єва жили саме так…

До речі, в програмі буде можливість послухати запрошеного спеціального глядача. Це Андрій Тараненко – мистецтвознавець, голова правління Інституту сучасного мистецтва, що в Одесі. Він також куратор виставок фото- та відеоарту, в минулому заступник головного редактора українського «Плейбоя», а зараз – головний редактор журналу для чоловіків «Эго». Андрій Тараненко принагідно продовжить розповідь про феномен Бетті Пейдж і своє бачення фільму.

Лишається зауважити на деяких кінематографічних чеснотах стрічки, завдяки яким вона не випадково брала участь в офіційних програмах поважних міжнародних кінофорумів, що проходять у Берліні й Торонто… Зокрема, це відкрита, щира гра виконавиці головної ролі актриси Ґретхен Мол. Ну й, безперечно, точне, віртуозне відтворення епохи, історичної атмосфери. Задля цього в окремих місцях фільму була майстерно вмонтована стара кінохроніка, яка вживила в матерію стрічки зниклі дорожні знаки й порожні гайвеї. А стару оптичну техніку використали для створення екранних напливів і затемнень. (Річ у тім, що цей трудомісткий процес вже практично зник із кінематографа. Комп’ютерна ж імітація не йде ні в яке порівняння!).

Отже, кіноґурмани отримають сьогодні можливість естетично насолодитися картиною 2005 року, ніби вишуканим фільмом 50-х років минулого століття.





RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com