Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

07.10.2009 23:51

Мотиви позбавлення свободи однієї людини іншою

more.jpg

Кіно приводить безліч мотивів позбавлення свободи однієї людини іншою. Діапазон тут надзвичайно широкий: від побутових причини – до політичних міркувань. Проте найчастіше одна людина ув’язнює іншу через пристрасть. До прикладу, візьмемо «Колекціонера» Вільяма Вайлера, у якому колишній банківський клерк Фредді, який розбагатів внаслідок виграшу на перегонах, викрадає молоду художницю Міранду, замикає її у підвалі свого будинку і вперто чекає, коли дівчина відповість взаємністю на його почуття.

Експеримент не вдається з  різних причин. Найочевиднішою є несумісність молодих людей,  які в картині виглядають антагоністами, бо належать до різних соціальних верств, у них несхожий життєвий досвід та відмінний культурний рівень. Міранда, зрештою, помирає, проте її смертю історія не закінчується, бо Фредді вирішує, що інша дівчина, дещо простіша та доступніша, зможе, зрештою, його полюбити… Згодом цей мотив стане сюжетною пружиною сотень розмаїтих картин, найчастіше трилерів та горорів, у яких божевільні молоді люди намагатимуться накинути свою волю дівчатам по сусідству.

Проте мистецьке кіно також полюбляє схожі історії. Одну з них зафільмувала донька Девіда Лінча Дженніфер Лінч. Її стрічка «Гелена в ящику» розповідає про молодого хірурга Ніка, до безтями закоханого у красуню-сусідку Гелену. Проте Гелена не тільки не відповідає на почуття горе-залицяльника, а ще й відверто знущається над ним.

Згодом дівчина стає жертвою нещасного випадку, і Нік приносить її додому, аби самотужки вилікувати. Усе, що відбувається потім, схоже на сон, та й справді є сном, щоправда, глядач про це не здогадується. І в тому сні, аби підкорити дівчину, хірург спочатку відрізає їй ноги, потім руки, перетворюючи її на живу скульптуру, схожу на Венеру Мілоську. Таким чином пристрасть до жінки тут дорівнює пристрасті до мистецтва, яке втілює недосяжний ідеал.

Схожим способом втрачає свободу і герой картин «Мізері» письменник Пол Шелдон. Після аварії його рятує колишня медсестра Енні, яка є палкою шанувальницею його творчости. Енні доглядає письменника і просить прочитати його новий, ще неопублікований, роман про свою улюблену героїню Мізері. Книга їй категорично не подобається, тому Енні змушує Пола Шелдона писати новий твір, який вона має особисто схвалити.

 І хоча перед нами насамперед метафорична історія про стосунки письменника, який потрапляє у полон до свого читача, «Мізері» можна також вважати яскравою ілюстрацією голлівудського підходу до теми насильницького позбавлення волі однієї людини іншою, яке апріорі трактується як щось неприпустиме та неприродне. Насильство однієї людини над іншою тут найчастіше подається без найменшої амбівалентности, себто жертва і кат однозначно протистоять одне одному. Вони ніколи не зможуть досягти порозуміння, тим паче, відчути одне до одного потяг, як це часто трапляється в кіні європейському.

Саме так відбувається в картині Ліліани Кавані «Нічний портьє». Головні герої тут – есесівський  офіцер Максимілян та ув’язнена концтабору Люсі. Він – кат, вона – його жертва. Парадоксальним чином між ними зав’язуються любовні стосунки. Звісно, ці стосунки далекі від загальновизнаної норми і, можливо, саме тому надзвичайно пристрасні.

 По війні обоє стрічаються знову, і їхнє кохання розгорається з новою силою. Кавані зафільмувала контраверсійну стрічку, у якій влада однієї людини над іншою полягає не у випадковому збігові обставин, не у грі зовнішніх сил, а є наслідком внутрішніх потреб, які ховаються у темних глибинах людського єства.

Іспанська стрічка «Діра», яка демонструється сьогодні в АРҐУМЕНТІ-КІНО, не виявляє очевидного мотиву викрадення головного героя. Це може трапитися з будь-ким. Проте така безпричинність сама стає метафорою сучасного світу, який ніби скроєний з якихось ірраціональних матерій. І такому світові нема діла до людських мотивацій. Ним керують куди могутніші сили. У такому випадку людині, очевидно, просто слід змиритися із ситуацією і вбачати у своїх мучителях не людей, а посланців з якогось іншого виміру. А ще краще сприйняти ув’язнення, як нагоду почати життя спочатку. Звісно, якщо це життя пощастить зберегти...






RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com