Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

12.02.2010 19:11

«Індокитай» Режі Варньє і Вічне життя Катрін Деньов

more.jpg

У програмі 21 лютого о 01:25 – знаменита історична мелодрама французького кінорежисера Режі Варньє «Індокитай»/ Indochine (1992, Франція). В головній ролі – Катрін Деньов…

Дія фільму точиться у В’єтнамі тридцятих років минулого століття. Перед нами розгортається подвійна любовна історія. Історія кохання власниці каучукових плантацій Еліани і її доньки-приймачки Камілли, до молодого морського офіцера Жана-Батіста. І всі ці, здавалося б, суто приватні пристрасті киплять на тлі комуністичних заворушень у В’єтнамі та самовизначення нації, отримання незалежности від Франції.

«Індокитай» – це захоплива романтична оповідь, яка увійшла до історії світового кінематографа передусім завдяки чудовій грі Катрін Деньов, яка й виконала роль Еліани. Також – завдяки сповненій інтриг сюжетній лінії та надзвичайним натурним зйомкам. Ну й, безумовно, – особливому хисту режисера Режі Варньє, що він перед тим вже був зафільмував дві мелодрами, але із сучасного життя.

Далі, протягом 90-х років, цей постановник створив іще дві помітні картини, що вони мають промовисті назви – «Французька жінка» та «Схід – Захід», і яким теж не чужі мелодраматичної інтонації. Це так само погляд на французьку жіночу долю переламних історичних часів, екранне дослідження національного жіночого типу, його сутности і проявів в екстремальні і визначальні для самої Франції моменти.

І щоразу головні ролі у фільмах Варньє утілюють знакові актриси. У «Французькій жінці» це Еммануель Беар. Історичне тло – Друга світова війна і її наслідки. (Стрічка, між іншим, отримала одразу три головні призи 19-го Московського міжнародного кінофестивалю). У картині «Схід – Захід» це Сандрін Боннер. Її героїня подалася за чоловіком-росіянином, що той по закінченні Другої світової трагічно повертається з еміґрації на батьківщину, котра живе під комуністичним гербом.

До речі, цей фільм, який номінувався на «Оскара», французи створювали в копродукції з каналом «1+1», продюсер Олександр Роднянський. Зйомки частково проходили в Києві.

Що ж стосується милої серцю Режі Варньє «мелодраматизації історії», яка прикметно притаманна голлівудському кінематографу, то сама по собі вона не є, сказати б, кримінальною чи порочною. Звісно, це в тому випадку, якщо авторам вдається знайти шукану рівновагу між вигаданим романтичним сюжетом і реальними історичними подіями. Варто наголосити, що саме у Режі Варнье це виходить зазвичай гарно.

Ну а жінки в його фільмах, так чи так, постають як певне уособлення Франції. Зокрема, в «Індокитаї» доля героїні Деньов, без перебільшення, сприймається як символ Франції, котра переживає своє імперське болісне розлучення з колоніями…

«Індокитай» – це найостанніша за часом французька кінокартина, що була удостоєна «Оскара» як найкращий іншомовний фільм (тут розмовляють, власне, французькою та в’єтнамською). У тій самій якості стрічка отримала за океаном і «Золотого глобуса» та нагороду Національної ради американських кінокритиків. Ну а в себе на батьківщині «Індокитай» заслужив одразу п’ять «Сезарів», серед яких, безумовно, по одному для Катрін Деньов, а також для оператора Франсуа Каттоне, не останньою чергою зусиллями якого був відтворений на екрані в’єтнамський живописний колоніальний світ, власне, його драматичне вщухання. Підмурівок імперій завше кривавий, розпад також. Іще одне своєрідне свідчення.

У програмі також ви побачите відеосюжет – декілька штрихів до творчого портрету великої французької актриси, яку минулого року на Київському міжнародному фестивалі «Молодість» було вшановано призом «За видатний внесок у кіномистецтво».

**

ВІЧНЕ ЖИТТЯ КАТРІН ДЕНЬОВmore.jpg

Імя Катрін Деньов давно вже стало леґендарним. Причому це стосується однаковою мірою і самої постаті знаменитої акторки, і її творчости. У фільмографії Деньов – більше ста двадцяти картин. Причому її творче довголіття позначається не просто арифметичним нарощуванням кількости стрічок, у яких вона бере участь, а ще й дивовижними мистецькими метморфозами, на які здатна ця смілива француженка.

У кіні вона дебютувала у сімнадцятирічному віці, а знаменитою стала у двадцять один після картини «Шербурзькі парасольки». До сьогодні це одна з найрезонансніших стрічок у її фільмографії. І через саму історію, яка по-різному трактується глядачами, і через незвичну, навіть викличну кінематографічну форму, і, власне, через Катрін Деньов, котрій вдалося створити на екрані взірцевий зразок чистоти.

Ця роль виявила в акторки здатність до створення на екрані своєрідного драматичного напруження між зовнішнім спокоєм та внутрішнім сум’яттям своїх героїнь. Першим, хто скористався таким вмінням акторки був Роман Полянський, який зафільмував її у своєму психологічному трилері «Відраза».

 Експериментальна, надзвичайно винахідлива із зображального боку, ця стрічка відтворює погляд на оточуючий світ замкненого у своїх фантазіях божевільного, власне божевільної, бо її зіграла саме Деньов. Вона ідеально підійшла дя цієї ролі. Холодна білявка з відстороненим поглядом темних очей, вона пересувається вулицями Лондона, як сновида, а опинившись наодинці зі своїми страхами, стає ніби утіленим жахом, відкритим нервом, який вже ніколи не вдасться пригамувати.

Ще одну неодозначну героїню актриса зіграла у режисера Луїса Бунюеля, відомого кінобунтаря, новатора, що він був схильний до саркастичного показу західноєвропейського середнього класу. Деньов у картині грає Северину, буржуазку, яка страждає від власної фригідности. Водночас жінку переслідують фантазії, де вона досягає сексуального задоволення через особисте приниження. Аби зробити оцю свою роздвоєність терпимішою, Северина стає «денною красунею» – повією, яка вдень приймає клієнтів, а ввечері повертається до свого чоловіка.

Звісно, «Денна красуння» – зовсім не бульварна історія з неодмінною полуничкою, а радше чорна комедія про соціальне лицемірство, з яким  людина так чи так, але змушена змиритися. І саме Деньов, як ніхто інший, зуміла органічно поєднати на екрані любовну пристрасть із потребою у соціальній мімікрії.

Про це яскраво свідчить іще одна її роль, цього разу у фільмі британо-американського режисера Тоні Скотта з промовистою назвою «Голод». Деньов грає древню вампірку Міріам, яка зводить зі світу одного за одним своїх коханців, обіцяючи їм вічне життя та згодом обманюючи їх.

До певної міри, «Голод» став своєрідним люстром для  самої Деньов. Вічно молода і сексуально приваблива на екрані, вона, здається, рано чи пізно має потерпіти фіаско, як і її героїня Міріам. Бенкет спокуси має скінчитися.

Проте для Катрін Деньов він, схоже, не закінчиться ніколи. Вона фільмувался  і фільмується у найрізноманітніших картинах, не оминаючи ні комерційних одноденок, ні  фільмів поважних режисерів, ні провокатих опусів. Здається, вона може зіграти кого завгодно і що завгодно. Її образ залишається настільки привабливим та багатозначним на екрані, що просто приречений на довголіття. Ще одним досить пікантним доказом цього може бути картина «Улюблена теща», у якій ідеться про закоханість законослухняного зятя-адвоката у свою розкуту і схильну до правопорушень тещу.

Майже неймовірна для інших культур, ця історія цілком органічна для Франції. Зрештою, хто може встояти перед такою нетиповою, нестандартною тещею у виконанні Катрін Деньов?

У фільмі Режі Варньє «Індокитай», що демонструється 28 лютого в АРҐУМЕНТІ-КІНО в акторки тут доволі складна, проте і знайома нам роль багатійки, що та хоче зшити докупи непоєднуване – війну та мир, справедливість і гноблення, кохання та ненависть. Звісно, вона зазнає поразки. Проте важливим видається не сам результат, а власне оці спроби, які самі по собі складають суть людського життя у всіх його проявах. І кому, як не Катрін Деньов, утілювати його на екрані?





RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com