Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

14.05.2010 14:42

Дещо про терапію в кінематографі

more.jpg

Тема терапії у близькому до сучасного вигляді вперше з’являється в американському кінематографі у середині сімдесятих. Власне, йдеться про картину Мілоша Формана «Політ над гніздом зозулі». Щоправда, тут мова не скільки про лікування хворих, скільки про репресію цілком здорових людей.

Загалом тема лікування, терапії, нормалізації людини – доволі дражлива та контраверсійна. Кіно тут радше грає з розмаїтими страхами сучасної людини, ніж справді оперує реальними засобами медичної чи якоїсь іншої терапії. У голлівудському кіні ця тема вилилася у типову історію про представника середнього класу, який одного дня вирішує позбутися певної поганої звички і для цього звертається до відповідних служб. Звісно, з цього заміру нічого путнього не виходить.

Дев’яностих років популярною в кінематографі стає теза про те, що сучасна людина і світ навколо неї давно і безнадійно хворі, і що вилікувати їх – і світ, і людину – можна тільки радикальними засобами. Про це, зокрема, картина Дейвіда Фінчера «Бійцівський клуб».

Головний герой фільму, тридцятирічний працівник великої автомобільної корпорації, страждає на безсоння. Водночас він просто одержимий споживанням. Офіційна медицина не може йому допомоти. Тоді він обирає нетрацийний спосіб терапії. Організовані ним бійцівські клуби стають засобами колективної терапії, яка лікує душі та тіла сучасних американських чоловіків.

Водночас усі ці чоловіки складають своєрідну революційну групу бійців опору. Починаючи з невеликих акцій протесту, їхня діяльність переростає у терористичну війну проти сучасних норм західної цивілізацї. Фінальні кадри, у яких від вибухів падають будівлі кредитних установ, стали емблемою успішної терапії сучасних індивіда та суспільства.

Терапії загалом присвячено безліч картин, серед них і немало комедій, як ось стрічка «Аналізуй це». У ній ідеться про італійського мафіозо Пола Вітті, який одного дня втратив душевний спокій і тому звернувся до психотерапевта. Комічний ефект будується на протиставленні способу житя мафіозі, який за визначеням не може бути пацієнтом, та стилем життя самого психотерапевта, максимально далекого від світу сучасного криміналу.

Терапія тут цілком класична: психіатр знаходить у минулому пацієнта якісь травми, аналізує їх і таким чином досягає терапевтичного ефекту. Завершальний сеанс відбувається під кулями найманих убивць.

Мистецьке кіно останніми роками також частенько використовує подібний сюжет. Скажімо, кілька його різновидів запропонував американський сценарист Чарлі Кауфман. Стрічки за його сценаріями: «Бути Джоном Малковічем», «Звіряча натура», «Адаптація», «Синекдоха. Нью-Йорк» ведуть мову саме про це. А в картині «Вічне сяйво чистого розуму» він пропонує радикальний засіб лікування для своїх героїв – стирання їхньої памяті.

Власне, йдеться про пари колишніх коханців, які звертаються до певного аґенства, аби позбутися спогадів про недавні стосунки. Колізія картини обертається навколо самого лікування, яке часто виявляється неефективним, бо люди, зрештою, весь час повторюють одні й ті самі помилки. Саме через це одна з пар веде досить химерне життя: періодично стираючи одне одного з памяті, чоловік та жінка одного дня вирішують сховатися від руйнівної дії терапії.

Фінал картини по-своєму показовий: спільне життя закоханих не схоже на мед,  кожен з нас відкриває в іншому не тільки приємі сторони, проте усі суперечності здатна примирити загадкова субстанція під назвою кохання.

16 травня о 02:30 в АРҐУМЕНТІ-КІНО ще один спосіб привести до тями американців. Цього разу це не представники середнього класу, не пересічні службовці автомобільних концернів і не втомлені стосунками коханці. Мова про інтелектуалів-невротиків, чиє життя потребує нормалізації. Їх у фільмі виявиться більше, ніж це може здатися на початку. Проте у житті заплуталися не тільки герої цієї стрічки. Невизначеними залишаються і сам жанр фільму, і власне сама терапія, яка є химерним поєднанням двох взаємовиключних методів. У такій непевній ситуації питання про результат лікування виявляється доволі умовним.

Тут усе, як в житті: найкращою терпією стає фізична праця на свіжому повітрі. Не все так безнадійно.






RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com