Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

04.10.2010 15:18

Пауль Вергофен: кіно на межі та за межею

more.jpg

Колишній математик, Пауль Вергофен до ігрового кіна ішов не зовсім прямою дорогою. Спочатку він фільмував навчальні стрічки в голландській армії, де проходив строкову службу. Після демобілізації тригонометрія була відкладена убік на користь кінокамери.

Вергофен багато співпрацює з телебаченням, а 1971 року ставить свій повнометражний дебют – стрічку «Бізнес є бізнес», яка розповідає про будні голландської секс-індустрії. Вже у цій картині проявився почерк кінорежисера – схильність до сатири та бурлеску й максимальна відвертість у зображенні інтимних сторін людського життя. Власне, з цієї картини починається його спочатку неявний, прихований, а потім і цілком відкритий конфлікт із голландською цензурою та взагалі з голландським суспільством. І саме здатність провокувати суспільне протистояння своєю творчістю і стане визначальною рисою цього кінематографіста.

Загальноєвропейський успіх мав наступний фільм Пауля Вергофена – «Турецькі солодощі», що є історією молодого художника нонконформіста, який живе сьогоднішнім днем, аж поки не стрічає дівчину своєї мрії. Все у цій картині перебільшено, аж до ґротестку – і буржуазні звичаї, і протест проти них, але найбільше – кохання молодих людей, які, здається, не можуть жити одне без одного. Пізніше режисер згадував, що більшість еротичних епізодів у фільмі мають цілком реалістичне підґрунтя і походять або з його власного досвіду, або з досвіду його друзів.

У «Турецьких солодощах» Вергофен продовжує працювати з кінооператором Жаном де Бонтом, і картину знято надзвичайно виразно та винахідливо, тим більше, що її головний герой – художник. Стрічку в Нідерландах на час її виходу на екрани сприйняли довлі контраверсійно, адже тут вистачає неприхованого натуралізму, а сцену з королевою, яка прибуває на відкриття шпиталю, зафільмовано взагалі у сатиричних тонах. Проте 1999 року на Національному фестивалі картину «Турецькі солодщі» було визнано найвизначнішим голландським фільмом двадцятого століття.

Загалом у Голландії Вергофен фільмує шість повнометражних стрічок, і завершує цей період своєї творчости правдивим шедевром «Четвертий чоловік».

Сповнена химерности, історія, розповідає про голландського письменника Ґерарда, який на кілька днів прибуває з Амстердама до маленького портового містечка на зустріч із читачами. У Ґерарді поєднуються протилежні речі: він католик та гомосексуаліст, письменник та візіонер-містик. Власне, увесь «Четвертий чоловік» – це коливання між сном і дійсністю, між реальним та удаваним. Вергофен і його оператор Жан де Бонт сягають у картині довершености шедеврів голландського живопису. Епізод у церкві з видінням юнака на хресті став ніби візитівкою Вергофена – саме ця коротка сцена зажила скандальної слави і перетворилася на сворідну самопрезентацію кінорежисера.

Власне, тут Вергофен найповніше утілив своє ставлення до християнства, яке, на його думку, здатне пробудити людську уяву, мобілізувати людину, навіть порятувати її. Проте воно нічим не краще і не гірше за інші ідеї. Річ у тім, що людське життя, на переконання Вергофена, занурене в хаос, людина за своєю природою – зла, і її порятунок у її ж власних руках.

1987 року, вже в Америці, режисер фільмує надзвичайно успішного з усіх точок зору «Робокопа». В історії поліціянта Мерфі, якого убивають бандити, а потім воскрешає могутня корпорація, Вергофен побачив історію новітнього Христа, який має подвійну природу, і шлях якого встелений тернами. Надзвичайно виразна, жорстока, сповнена людських страждань картина поєднує в собі сатиру на сучасний капіталізм із вірою у спасіння людини.

Фінальний епізод стрічки – сутичку на покинутому заводі – режисер фільмував, як євангельску притчу. Тут залізний Христос ходить по воді і терпить хресні муки, аби згодом чинити власне правосуддя.

І все ж найзнаменитішою голлівудською картиною Вергофена стане «Основний інстинкт» – фільм про нездоланний потяг людини до вбивства. Сам режисер вважатиме цю стрічку голлівудським продовженням «Четвертого чоловіка» – звичайно, дещо спрощеного, проте не менш амбівалентного.

Верговен тут дозволить собі також балансувати поміж уявою та реальністю. Роблячи убивцями переважну більшість героїв, він творить центральний образ жінки-диявола, спокусниці, яка здатна підтримати в людині вирування основних інстинктів. Ця картина прославила Шерон Стоун і зробила головним жанром дев’яностих еротичний трилер.

До слова, «Основний інстинкт» також викликав хвилю протестів в Америці. Цього разу проти Вергофена та його картини виступили гомосексуали. Зрештою, полеміку та протистояння спричинятиме кожна його наступна кінострічка і кожне його вагоме висловлювання.

10 жовтня о 00:35 в АРҐУМЕНТІ-КІНО – «Дівчина для переможця», доленосна для Пауля Вергофена картина. Це саме той фільм, який переповнив чашу терпіння голландської громадськости. Картину звинувачували, що вона скерована водночас проти жінок, гомосексуалів, інвалідів та християн. Критики угледіли тут чорний песимізм та повну безпросвітність існування. Почасти їхні слова варто визнати справедливими, бо режисер справді послідовно дискредитує усі популярні на той час ідеї порятунку. Водночас, він виводить на перший план сповнених вітальної сили та цинізму персонажів, які здатні порятувати самих себе без сторонньої допомоги. Зрештою, сила картини «Дівчина для переможця» не в суспільних ідеях, а у вмінні художника знайти такі художні засоби, які б переконали суспільство у потребі пильніше подивитися на себе. Та чи так, але цією картиною Пауль Вергофен досяг своєї мети, так само, як і голландське суспільство – своєї. На батьківщину режисер повернеться тільки на початку двотисячних. Щоправда, тепер – тріумфатором.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com