Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

12.11.2010 18:43

Джордж Ромеро – вони обов’язково прийдуть за тобою!

more.jpg

Американський кінорежисер, сценарист та продюсер Джордж Ромеро прославився ще шістдесятих своєю картиною «Ніч живих мерців». Як кажуть у таких випадках: якби режисер більше нічого не зафільмував, то все одно забезпечив би собі місце в кіноісторії. Випущений першого жовтня 1968 року на невеликій кількості американських кіноекранів, фільм «Ніч живих мерців» за дуже короткий час став спочатку комерційним гітом, а незабаром і культурним феноменом, слава про який не стихає до сьогоднішнього дня.

Значення цієї картини можна звести до кількох постулатів. Передусім, фільм відкрив нову сторінку в жанрі горор, увівши до нього кровожерливих живих мерців. Від того часу зомбі розпочали свій повільний, проте упевнений шлях до всесвітньої слави та cтатусу одного з найтиражованіших символів популярної культури другої половини ХХ століття. Більше того, живі мерці від самого початку стали метафорою, яка може позначати усе, що завгодно, залежно від соціальної чи навіть політичної кон’юнктури.

Щодо ж «Ночі живих мерців», то картина по-своєму відобразила похмурий настрій американських шістдесятих, включаючи алюзії на війну у В’єтнамі, молодіжні заворушення, поліцейське свавілля та вбивство Мартіна Лютера Кінґа

З легкої руки Джорджа Ромеро живі мерці розійшлися по всіх усюдах. Сам режисер упродовж останніх сорока років зафільмував п’ять картин подібної тематики. І виходило так, що кожен  його наступний фільм по-своєму коментував свій час. Одна з найвиразніших стрічок цієї серії – «Світанок мерців».

Це не продовження першої картини, а зовсім окрема історія, яка майже цілком зосереджена на переживаннях трьох людей, які внаслідок збігу обставин опиняються у величезному торговельному центрі, куди сховалися від живих мерців. Фільм є своєрідною антиутопією споживацтва. Троє вцілілих героїв ніби представляють увесь середній клас Америки, що він звик насолоджуватися благами власної цивілізації за міцно зачиненими дверима.

Ромеро пильно вдивляється у своїх героїв, які дуже швидко звикли до безкоштовних благ та безпечного існування, аби згодом показати всю примарність їхнього існування. Важливо також, що живі тут не особливо відрізняються від мертвих. Що одних, що інших – їх однаковою мірою нездоланно тягне до супермаркета; тільки живі насолоджуються звичними споживчими товарами, а мертві – живими.
 
У своїх історіях про живих мерців Ромеро змальовує колективний портрет сучасної йому Америки і навіть ширше – західної цивілізації. Проте, є в нього фільми, в центрі яких насамперед – індивідуальний портрет, найчастіше білого чоловіка, сама природа якого спричиняє конфлікт з оточенням.

Однією з перших картин такого штибу став «Мартін», зафільмований 1977 року. Це досить незвична історія про підлітка Мартіна, в якого рідкісна хвороба, що вона змушує хлопця насильства. Натомість його двоюрідний брат вважає Мартіна класичним носферату, немертвим, вампіром, тіло якого слід знищити, перед тим за допомогою католицького ритуалу врятувавши душу.

Стрічка доволі драматична, бо перед нами цілком новий герой, чию ідентичність доволі важко розрізнити, а діяльність якого доволі непевна і з точки зору загальноприйнятої моралі, і з точки зору звичної кінематографічної логіки. Проте вибір таких героїв – одна з особливостей кіносвіту Ромеро, який завше залишає на глядача роботу з розрізнення у його героях світлих та темних сторін. Режисер принципово уникає однозначности, демонструючи своїх персонажів у процесі розвитку, впродовж якого вони можуть неочікувано трасформуватися.

Іншим таким героєм .є  король Біллі з картини «Лицарі на колесах», яка розповідає про  своєрідну комуну, що живе за законами середньовічних лицарів У цій комуні діє доволі жорстка ієрархія, є свій король та своя королева, проте весь час ведеться боротьба за владу. Власне, картина і розповідає історію протистояння теперішнього короля Біллі та Темного лицаря, який претендує на трон.

І в цій парі суперників король виступає не просто лицарем без страху та докору, але й утіленням сучасного Дон Кіхота, для якого світ поза межами комуни є прикладом занепаду та забуття високих ідеалів. У фіналі, віддавши корону супернику, благородний лицар покидає своїх поплічників і вирушає в останню подорож. По дорозі він з’ясовує стосунки з продажним поліціянтом і згодом виїжджає на шосе назустріч долі.

2000 року Джордж Ромеро фільмує картину «Брюстер», де зображає одинака, який вступає у гостре протистояння зі своїм оточенням. Цього разу ним є невдаха Генрі з видавничого бізнесу, який відчайдушно бореться за виживання. Генрі страждає від власної довірливости і добросердности, яку оточення використовує у своїх інтересах.

Одного разу, примірявши маску, яка цілком знеособлює людину, Генрі виявляє, що маска приросла до його обличчя. І остаточна втрата людської подоби викрешує з героя гнів, який він скеровує проти своїх кривдників.

Власне, «Брюстер» є цілком сучасною і дуже актуальною притчею про цілковиту втрату людиною-конформістом власної індивідуальности, а також про суспільний тиск на індивіда, який він зрештою схильний обертати у спалахи ірраціональної агресії.

14 листопада о 00:55 в АРҐУМЕНТІ-КІНО «Темна половина» – стрічка Джорджа Ромеро 1993 року. Перша його картина на великій студії із серйозним бюджетом. І цей фільм дався йому найважче через продюсерський контроль. Та попри цілком зрозумілі виробничі компроміси, картина містить усі теми, важливі для творчости Ромеро.

Це історія повернення живого мерця, а також конфлікт між суспільством та індивідуальністю. Головний герой письменник Тед Бомонт мріє позбутися своєї темної половини – Джорджа Старка, що той, окрім усього іншого, втілює ненависні Тедові споживацькі цінності. Водночас, сама темна половина, сам живий мрець, самі цінності споживання відчайдушно хочуть жити. Не сумнівайтеся, бій буде відчайдушним.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com