Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

24.11.2010 14:55

«Сатирикон Фелліні», Федеріко Фелліні

more.jpg

У програмі 28 листопада о 01:30 – класичний шедевр неперевершеного італійського кіномайстра – «Сатирикон Фелліні»/ Fellini – Satyricon (1967, Італія – Франція).

«Сатирикон Фелліні» – це ґрандіозна містерія, що відтворює на екрані фантасмагоричний світ Римської Імперії часів її занепаду. І цей екранно-феллінієвський Давній Рим дивовижним чином нагадує сучасне суспільство з усіма його пороками: тут і наркотики, й сексуальні перверсії, і конвульсивна жага недосяжної повної свободи…

Власне, сказати б, первісний «Сатирикон» є знаменитим твором давньоримської літератури, автор якої у всіх рукописах називає себе Петроній Арбітр. І десь від 17 століття «Сатирикон» прийнято зараховувати до романів. Таким чином, давніших романів до нашого часу не збереглося. Час написання – перше століття нової ери, епоха Нерона. Звісно, жанрова належність «Сатирикона» досить дискусійна, умовна. За формою він є такою собі сумішшю віршів та прози, ну а за сюжетом – своєрідним сатиричним романом, який, своєю чергою, пародіює грецький любовний роман. Цей твір дійшов до нових часів фраґментарно як низка мало пов’язаних між собою епізодів, що розповідають про пригоди компанії трьох молодих гультяїв, які отримали освіту, але, не маючи ні грошей, ні твердих моральних засад, ведуть паразитичний спосіб життя.

Як і досяжна літературна першооснова, авторизований «Сатирикон Фелліні» не має наскрізного сюжету – такі собі кінофрески, що за ними маестро пропонує нам самим відтворити повну картину розкладу і розпаду Давнього Риму.

Між іншим, цікаво, що «Сатирикон», за словами режисера, входив до числа фільмів, які він обіцяв продюсерам поставити в якості «компенсації» за фінансування його стрічки «Дорога» та інших вимріяних сюжетів – обіцяв, але обіцянки виконувати не збирався… Та якось перечитав Петронія і був зачарований однією деталлю, яку раніше не зумів відчути. А саме – тими частинами роману, яких не вистачає. Тобто, його зачарувала таємнича темнота, невідомість, яка відділяє один фраґмент тексту від іншого. Розрізнені уривки заграли інакше, з’явився аромат того, що можна сприймати як сон – майже зовсім забутий, майже вивітрений з пам’яті. Не якась певна історична епоха, яку можна науково відновити за документами, матеріально точно встановити, а неосяжна онорична, тобто – сновидна, галактика, що занурилася в пітьму, з якої, виблискуючи, до нас долітають сліпучі оплавлені скалки.

Власне, майстра звабила саме можливість відтворити цей сон, його таємничу прозорість, його неподатливу розгадці ясність. Фелліні сказав собі: давнього світу ніколи не існувало, та немає жодного сумніву, що він нам наснився. І відтак завдання полягало в тому, щоб стерти межу між сном і фантазією, все цілком придумати, вибудувати уявний світ, після чого дослідити його, як щось таке, що дійшло до нас цілісне і збережене, та водночас – невпізнаване.

Цікаво, як свого часу пройшла кінопрем’єра «Сатирикона». У Нью-Йорку просто неба – після велелюдного рок-концерту перед кількома тисячами гіпі, яких Фелліні по тому вважав найвдячнішими глядачами цієї стрічки. Він згадував: «До мене долітав дим їхніх сигарет, і в роті я відчував присмак героїну й гашишу. Це було неймовірне видовище. Фільм прийняли із захопленням. Молодь аплодувала кожному кадру: багато хто спав, інші обнімалися… Непередбачувано «Сатирикон» вже ніби й не належав мені через цю стихійно віднайдену несподівану потаємну близькість, через такі глибокі зв’язки поміж Давнім Римом, що живе в нашій пам’яті, і цією фантастичною публікою майбутнього».




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com