Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

04.01.2011 20:24

«Кентерберійські оповідання», П’єр Паоло Пазоліні

more.jpg

У програмі 9 січня о 00:55 – другий фільм із знаменитої «Трилогії життя» великого італійського кінорежисера П’єра Паоло Пазоліні – «Кентерберійські оповідання»/ I racconti di Canterbury (1972, Італія - Франція).

Екранні «Кентерберійські оповідання» створені за мотивами однойменного твору Джеффрі Чосера – найзнаменитішого поета англійського середньовіччя, «батька англійської поезії», одного із творців англійської літератури.

Твір Чосера – це, власне, збірка оповідать, пов’язана воєдино за рамковим принципом «Декамерона» Бокаччо. (Нагадаємо, що екранізація «Декамерона» – це перший фільм «Трилогії життя» Пазоліні, який ми показували в АРҐУМЕНТІ-КІНО минулого разу). Ну а «Кентерберійські оповідання» посутньо є звичаєвим романом, таким, що описує, змальовує прямо з натури звичаї та типи сучасного Чосерові англійського суспільства. При цьому письменник зображає, що тоді, принаймні, було нехарактерним, людей із нижчих суспільних станів, і подає їх з очевидною симпатією та глибоким знанням.

Звісно, такий погляд, такий світогляд був безперечно близький і Пазоліні, який до основи сюжету поклав вісім із 24 новел роману Чосера. Ну а частину з них, наприклад, «Розповідь Монаха» він суттєво доповнив на предмет соціальної сатири, зокрема, викриваючи так звану симонію. (Симонія – це продаж і купівля церковних посад чи духовного сану. Таке явище отримало назву за іменем юдейського волхва Симона, що той намагався викупити у Святого Петра не більше, не менше, а дар творити чудеса). Також Пазоліні додав сюжет із заскоченими гомосексуалістами, що той відсутній в ориґіналі.

Ну і дещо вочевидь позичив у Бокаччо, до середньовічних ілюстрацій творів якого близьким є візуальний ряд фільму. Взагалі ж, візуальні фантазії постановника, його відчуття стилю епохи, святковість кольорів, незвичність костюмів, продумане використання англосаксонських народних мелодій є у цьому фільмі надзвичайним. А сюжет, своєю чергою, пересипаний фривольними моментами і грубуватим, рустикальним гумором, що той природно притаманний літературній першооснові.

Зверніть також увагу – екранний образ Чосера втілив сам режисер.

Власне, про нього йтиметься в окремому сюжеті, про П’єра Паоло Пазоліні – італійського поета, письменника, кінодраматурга, лінґвіста, філософа, актора, кінорежисера та кінотеоретика. За своїми політичними поглядами Пазоліні був марксистом і комуністом, але й католиком. І все це, разом із його нетрадиційною сексуальною орієнтацією, знаходило свій відбиток у багатоманітній творчості, де Пазоліні з виразним антибуржуазним запалом висловлювався на теми політики, релігії та ідеології. Він епатував публіку ориґінальним прочитанням класичних міфів. Він парадоксальним чином поєднував марксизм із християнством та людською сексуальністю в її найрізноманітніших і найнеочікуваніших проявах…

Екранізація «Кентерберійських оповідань» 1972 року була вдостоєна найвищої нагороди Берлінського міжнародного кінофестивалю – «Золотого ведмедя». Всі звинувачення Пазоліні в порнографії зрештою були відкинуті, хоча і в майбутньому – з приводу інших його фільмів – не обійшлося без судових позовів. (І це дуже вже нагадує подібну ганебну практику сумнозвісної державної комісії з моралі, котра, сподіваємося, цього року таки припинить свою скандальну й неадекватну діяльність). Не забуваймо, друзі, що життя – це справжня насолода, у тім числі і коханням, у тім числі і мистецтвом.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com