Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

28.02.2011 15:54

«Керрі», Брайян Де Пальма

more.jpg

У програмі 6 березня о 01:05 – перша екранізація першого роману Стівена Кінґа, класика жанру горор, фільм послідовника Альфреда Гічкока режисера Брайяна Де Пальми – «Керрі»/ Carrie (1976, США).

Соромлива, з різними комплексами, пуританськи вихована матір’ю, релігійною фанатичкою, випускниця коледжу на ім’я Керрі стає об’єктом злого жарту однокласників. В ображеній та скривдженій дівчині несподівано проявляються надприродні якості. І вона, охоплена жагою помсти, влаштовує в містечку справжнє пекло.

Цей фільм цікавим чином поєднав у собі ґотичні жахи й ультрасучасну проблематику, від чого також виник прихований іронійний підтекст, що є не надто характерним для Брайяна Де Пальми, про кіногенію якого за кілька хвилин ітиметься у нашому спеціальному сюжеті.

Варто наголосити на певних ключових моментах, важливих для сприйняття екранної історії «Керрі». Прикметно, що за Де Пальмою телекінетичні здібності головної героїні проявляються одночасно із першими сплавнями, місячними. Тому все це сприймається, як питомий жіночий акт. Тобто поряд з біологічними властивостями (скажімо, як уміння народжувати) Де Пальма приписує жінкам таємницю і силу, що їх годі збагнути стороннім, і що вони – дуже важливо! – мають неконтрольований характер.

Образ Керрі ліпиться послідовно: вона, на відміну від сексуально свідомих однолітків, утілює тип дівчини-підлітка, що не усвідомлює еротики й чуттєвости, не користується косметикою і не стежить за модою.

Тут важко не помітити аналогії до світу казок: Керрі – сучасна Попелюшка. Їй доводиться захищатися від злої матері (не мачухи, а рідної), а також від усіх своїх однокласниць, які ніби вособлюють зведених сестер. Ну хіба що гепі-ендом ця казка не закінчується.

Власне, Де Пальма ставить казкову історію з ніг на голову, коли перетворює Керрі на постраждалу і винуватицю в одній особі. Таким чином, режисер та автор роману рішуче поривають із кліше героїні-жертви. Та попри це, глядач переймається симпатією до Керрі, що не останньою чергою завдячує проникливій грі Сіссі Спейсек, актрисі, яка була поза голлівудськими стандартами, – зовні екстравґантна, з великою внутрішньою силою та прихованою впертістю характеру.

Насамкінець зауважу, що шал героїні у фіналі стрічки передається за допомоги вражаючих, як на той час, та й нині переконливих, спеціальних ефектів, що дозволило, наприклад, французьким кінопрокатникам характерно підкореґувати назву стрічки, а саме – «Керрі, бал диявола». Взагалі ж, фінал картини несе філософсько-моральне, коли не сказати – дещо моралізаторське, навантаження. Суть у тому, що неможливо позбавитися від суду пам’яті, від сорому за колись скоєне.

Попри все інше, в цьому також прочитуються засвоєні режисером уроки відомого мораліста Альфреда Гічкока. В АРҐУМЕНТІ-КІНО трохи класичного екранного жаху, і не без моралі.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com