Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

01.04.2011 20:52

Наташа Річардсон, кіношлях сумнівів та надій

more.jpg

Британо-американська театральна, телевізійна та кіноакторка Наташа Річардсон походить зі славетної кінематографічної родини. Її батько – класик британського кіна кінорежисер Тоні Річардсон, а мати – не менш уславлена лицедійка Ванесса Редґрейв. Відтак породиста краса Наташі Річардсон, її виразний погляд, її відкрита посмішка, пристрасна натура її героїнь стали невід’ємною складовою світового кінематографа останніх двадцяти років.

Найчастніше Наташа Річардсон грала цілком пересічних, звичайних людей зі здоровими інстинктами та цілком земними бажаннями, яким важко зреалізуватися у сучасному світі, сповненому всіляких небезпек і закритому до щирих та простих почуттів.

Саме такою постає її героїня  Кейт в антиутопії Фолькера Шльондорфа «Спогади служниці». Дія картини точиться у вигаданій республіці Ґіліад, де панує тоталітарний лад, постійно ведеться війна із зовнішніми ворогами та діє рух опору. Внаслідок техногенної катастрофи дев’ять жінок із десяти втратили здатність народжувати. Героїня Наташі Річардсон намагається втекти зі своїм чоловіком і донькою з країни, але невдало, після чого опиняється у спеціальному таборі, де її готують до майбутнього материнства. Вона має завагітніти від високого сановника, Командора, який, зрештою, виявляється керівником спеціальної служби, що та безжально бореться проти повстанців.
 
Зафільмована німецьким кінорежисером, картина не просто розповідає похмуру історію про ймовірне майбутнє людства, але й робить цю історію доволі складною та неоднозначною. У фільмі нема очевидних відповідей на складні питання, і героїня Наташі Річардсон проходить увесь шлях сумнівів та надій.

Зрештою, акторка часто гратиме персонажів, які стикаються з неоднозначною реальністю та непростими викликами. 1990 року вона фільмується у картині Пола Шрьодера «Таємничий незнайомець», любовній історії про британську пару, яка проводять відпустку у Венеції. Річардсон грає розлучену жінку, матір двох дітей, яка намагається поєднати материнство із потребою у коханні. Головний конфлікт починається після зустрічі з таємничим незнайомцем, який розповідає про дуже дивний випадок із власного життя.

Подальші події доволі важко передбачити і ще важче пояснити, бо перед нами історія своєрідної патологічної одержимости, яка, зрештою, обертається кривавими подіями. Героїня Наташі Річардсон утілює собою людську притомність, норму, якій протистоїть глибока  і незвична патологія, схована під маскою витончености і шляхетности.

Сумніви супроводжують іще одну героїню Річардсон. У фільмі «Після півночі» вона зіграла соціальну працівницю, яка закохується у звільненого з тюрми убивцю власної дружини. Пізнавши чоловіка ближче, вона починає сумніватися у правдивості звинувачень. Ми бачимо жінку, яка вагається поміж пристрастю і страхом, яка змушена обирати між потребою у любові та необхідністю вберегти себе від небезпеки.

Власне, в подібних ролях проявилася універсальність таланту Наташі Річардсон, її неймовірна пластичність та вміння органічно співіснувати зі своїм партером на знімальному майданчику. Акторка ніколи, як то кажуть, не тягла ковдру на себе, проте і не губилася в кадрі, її героїні завше були відкриті до світу і водночас їм вистачало сили захистити себе.

Участь Наташі Річардсон у міжнародних проектах не віддалили її від британської тематики. 1994 року вона фільмується в комедії «Вдовина гора», де грає молоду жінку, яка прибуває до невеликого ірландського поселення під назвою Вдовина гора, аби влаштувати своє особисте життя. Вона видає себе за вдову воєнного героя, знайомиться з місцевими жителями, завойовує серце перспективного чоловіка і навіть наживає собі ворогів.

«Вдовина гора» містить цікаву інтриґу, яка розкривається тільки наприкінці стрічки, проте важливішою є атмосфера ірландського містечка, місцеві звичаї, а також динаміка жіночого протистояння, яке, зрешою, обертається навколо неперевершеної героїні Річардсон. 

У середині двотисячних актриса вперше пробує свої сили як продюсер, а також грає головну роль у картині «Божевільня», котра, зрештою, стає своєрідним підсумком її акторської кар’єри і взагалі земного шляху.

В центрі «Безумства» – любовні стосунки пацієнта психіатричної лікарні та дружини новоприбулого лікаря Стелли, яка не може встояти перед новим та цілком екзотичним для себе досвідом. Від самого початку перед нами історія про божевілля, яке подається не стільки з клінічного боку, скільки, як порушення загальновизнаних правил та норм. Стрічка максимально відверта, й Наташа Річардсон беззастережно віддається своїй ролі.

Розпочавшись як пристрасть, любовне почуття у картині веде до низки катастроф, серед яких смерть сина головної героїні. Останній епізод із самогубством Стелли зафільмовано як фінал високої драми, природа якої ховається у самій природі людини й не може бути зведена до раціональних схем. І саме Стелла  виявилася персонажем, який по-своєму завершив галерею зіграних Наташею Річардсон персонажів, звичайних людей, що прагнули щастя і не могли досягти його з цілком незалежних від себе причин. А Стелла пішла проти течії, піддалася почуттю, відкривши дорогу і пристрасті, і стражданню, і, зрештою, самій смерті, яка фіксує драму в її найвищій точці, де нема вже ні сумнівів, ні компромісу.

А 3 квітня рівно опівночі в АРҐУМЕНТІ-КІНО демонструватиметься картина Кена Рассела «В ґотичному стилі» – фактично дебют Наташі Річардсон у повнометражному кіні. Вона тут грає Мері Шеллі, авторку знаменитого роману «Франкенштейн, або Сучасний Прометей», що стане доленосним для сучасної культури і навіть свідомості західної людини. Проте у виконанні Річардсон Мері Шеллі аж ніяк не скидається на похмуру пророчицю та лиху провісницю. Перед нами щира, закохана жінка, яка тільки стоїть на порозі зловісних відкриттів. Вона – чиста душа, втілена наївність і довірливість, яка опиняється у полоні темних страхів та нездорових пристрастей. Власне, роль Мері Шеллі виглядає по-своєму доленосною для Наташі Річардсон, яка не просто перегорнула сторінку своєї акторської біографії, а ще й ступила на стежку власної долі, яка виявилася поєднанням цілком щасливого життя, повнокровної творчости і трагічного неперебачуваного фіналу.

Ігор Грабович




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com