Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

29.04.2011 16:27

«Я, божевільний», Тібор Такач

У програмі 1 травня опівночі – американський фільм канадського режисера угорського походження Тібора Такача «Я, божевільний»/ I, Madman (1989, США).

Вірджинія працює в букіністичній крамниці й захоплюється читанням різного роду літературних творів у жанрі горор. Випадково на горищі крамниці вона знаходить книжку письменника Малкольма Бренда «Чим більше безумство, тим більший гріх», що подається як реальна історія. Сюжет буквально не відпускає нашу читачку. А з анонсу вона дізнається, що існує продовження під назвою «Я, божевільний».

Ще трохи сюжетної інтриґи… Вірджинія, заінтриґована своєю чергою, ніде не може знайти цього самого продовження із назвою «Я, божевільний». Та незабаром їй хтось невідомий люб’язно надсилає це саме видання. І паралельно з тим у місті починають відбуватися ідентичні описаним у книжці події, убивства. І героїня розпочинає своє особисте розслідування…

«Я, божевільний» не є просто розважальним жанровим кіном. Почнемо з того, що стрічка має мистецький стиль, і вона здатна зачарувати своїм, належно – похмурим, чаром. Також наголосимо, що Вірджинія аж ніяк не є – за поведінкою – типовою голлівудською кіногероїнею, яка опинилася в ситуації, коли її обступили монстри. (І це вже цікаво). А ще варто зауважити на одній із прикметних ідей фільму – без читача фактично не існує книжки. Відповідно: як і без вдячного глядача – не існує фільму.

Коли ж уважно придивитися до цієї стрічки Тібора Такача, то цілком можна помітити, що вона є витонченою пародією на різноманітні страшні картини (горори і трилери) про убивць, маніяків та матеріалізваних монстрів, які поселилися у свідомості кіногероїв. А ще більше режисер глузує над страхами самих кіноглядачів: і над екзальтованою реакцією на екранні жахалки, і над дивною потребою ще і ще раз переживати стан, близький до психозу та шоку.

Коли на це все зважити, то ще й не відомо, хто божевільніший у спразі жаху – автор, що множить криваві історії, а чи глядач, який із сумирністю жертви занурюється до мороку фантазмів та маній… Таким чином, можна цілком погодитися з тими критиками, які вважають, що картина Такача, це радше пародія не на кіножанр як такий, а на сприйняття людиною придуманого, вигаданого, ілюзорного світу. Це насмішка над відомим прагненням людини у невирішуваній ситуації втекти від реальности.

Фільм «Я, божевільний» 1990 року отримав Ґран-прі на престижному, знаменитому Міжнародному фестивалі фантастичних та фільмів жахів у французькому місті Аворіазі.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com