Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

02.09.2011 18:40

«Клеопатра», Джозеф Манкевіч

У програмі 4 вересня о 01:10 – «Клеопатра» Джозефа Манкевіча –  леґендарна стрічка зі складною, аж до скандалу заплутаною історією створення…

Сюжет цього фільму, сказати б, без секретів: Прекрасна Клеопатра VII із роду Птоломеїв, знаменита цариця Єгипту, готова на все заради збереження величі свого народу. Зваблюючи великих правителів Риму – Цезаря і Марка Антонія – вона мріє про об’єднання Єгипту й Риму в одну величну імперію… У кінокартині Манкевіча знайшли свій відбиток багато загальновідомих історичних подій, зокрема, таких, як пожежа в Александрійській бібліотеці та смерть Цезаря від руки Брута.

Передусім варто зауважити, що фільм Джозефа Манкевіча про Клеопатру є одним із десятків, що так чи так були присвячені цій історичній особі. А все почалося іще 1899 року, коли знаменитий піонер світового кінематографа француз Жорж Мельєс зняв всього-навсього двохвилинну стрічку з такою ж назвою; у ній ішлося про воскрешення мумії Клеопатри. А вже 1917 року побачила світ 125-хвилинна картина американця Ґордона Едвардса з масовими сценами до 2 тисяч статистів і величезним як на той час бюджетом у пів мільйона доларів. Затим варто згадати 100-хвилинну вже звукову версію сюжету, зафільмованого 1934 року Сесілом Де Мілем, знаним майстром так званих «пеплумів» (про особливості жанру – за хвильку). З’ява стрічки прийшлася на епоху єгиптоманії в європейському мистецтві. Ну й по тому, звісно, найзнаменитішою є найдовша, чотиригодинна, кіноверсія життя Клеопатри, що вона в АРҐУМЕНТІ-КІНО.

Принагідно – кілька слів про поняття «пеплум» як кіножанр і не тільки. Річ у тім, що пеплум буквально – це жіноче, без рукавів, верхнє вбрання у Давньому Римі, аналог грецього пеплосу, з легкої тканини у складках. Ну й пеплум – це жанр історичного (чи псевдоісторичного, костюмованого) кіна, для якого характерне використання античних чи біблійних сюжетів, також – довга тривалість фільму (часто понад дві години, чи як у нас сьогодні – дві по дві), і, звісно, масштабність – батальні сцени, панорамне фільмування і належна багатофігурність, скажемо так, масових сцен. Послідовно за тим – ґрандіозні бюджети, що йшли на відтворення принаймні кінематографічної автентичности минувшини. Таким чином «Клеопатра» Манкевіча, що має чотири «Оскари» за візуальну частину, обійшлася на той час у 44 мільйони доларів, що в перерахунку на сьогодні – понад 300 мільйонів. І це досі лишається найбільшим кінобюджетом у світовій історії.

Взагалі-то батьківщина пеплумів – Італія, а безпосереднім батьком вважається Джованні Пастроне зі своєю монументальною «Кабірією» 1914 року. Але Голлівуд швидко взяв на озброєння цей жанр. І вже 1916-го там вийшла «Нетерпимість» Дейвіда Ґріффіта, абсолютна нині класика. Наприкінці ж 50-х, на початку 60-х увага до пеплумів була боротьбою з телебаченням за глядача – у пошуках супервидовищ! Саме так тоді з’явилися «Десять заповідей», Бен Гур», «Спартак», ну й зрештою «Клеопатра»… Зауважу одразу, в прокаті вона не виправдала сподівань, але з кількох причин стала одним із знакових фільмів в історії. Зокрема, окрім згаданого, саме під час знімання «Клеопатри» (а воно тривало понад два з половиною роки, загалом же виробництво – біля п’яти!) утворився блискучий акторський дует – Елізабет Тейлор і Тім Бертон… Про інше, цікаво – до режисури запрошували самого Альфреда Гічкока, він відмовився. У результаті, до постановки приклалися аж троє. У титрах лишився один – Джозеф Манкевіч.

Насамкінець варто зауважити, що кіноінтерес до життя цариці Клеопатри не вщухає й досі. Так, на 2013 рік анонсовано вихід у світ іще одного за задумом і виконанням ґрандіозного пеплуму на ту ж тему. До режисури приміряється Дейвід Фінчер, автор «Бійцівського клубу» та «Соціальної мережі». А в заголовній ролі – Ажеліка Джолі, яка вважає, що Клеопатру досі в кіні недооцінили, а вона ж була сильною матір’ю, видатним лідером і розмовляла п’ятьма мовами. І тепер готується розповідь про царицю Єгипту не як про секс-символа, а як про фараона в історії, про політичного діяча, що діяв на благо рідної країни. Зрештою, Джолі парадоксально додає: «Клеопатра – вона дуже цікава, але не була красунею»…

Та версія Клеопатри-некрасуні десь попереду. У нашій бо програмі Клеопатра-красуня у версії Елізабет Тейлор.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com