Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

24.09.2011 16:51

Джерард Батлер: чудовисько та людина

Ігор Грабович, АРҐУМЕНТ-КІНО  

Для британо-американського актора Джерарда Батлера шлях до визнання був воістину тернистим. За національністю шотландець, він народився у звичайній родині, у невеликому містечку, виховувався матір’ю, мріяв бути актором, проте закінчив юридичний коледж у Ґлазґо і навіть почав стажування у відомій юридичній фірмі. Пережив депресію, змінив фах. Деякий час виступав на різних сценічних майданчиках і навіть досяг певного успіху як театральний актор. Від початку дев’яностих років минулого століття спорадично фільмувався, проте частіше у другопланових ролях та другосортних фільмах.

Ким тільки не був Джерард Батлер на екрані!  І Аттілою, і Дракулою, і Привидом  опери, і Беовульфом. Він перевтілювався у футболіста та присяжного, вуличного бандита і простого охоронця. Режисерів та продюсерів Батлер приваблював своїми фізичними даними – високим зростом і м’язистим тілом.  Він скидався на героїв минулого, міфологічних персонажів, сильних та безстрашних і водночас сповнених забутих сьогодні пристрастей.

Прикметною з цього погляду є роль авантюриста Террі Шерідана з другої  частини «Лари Крофт». Небезпечний злочинець, він довгий час утримується у в’язниці без найменших шансів вийти на волю. Водночас його здібності є настільки унікальними, що Лара Крофт залучає Террі до небезпечної місії. Разом вони мають зупинити людей, які задумали знайти та відкрити саму скриньку Пандори.

І герой Батлера нічим не поступається знаменитій героїні, за винятком моральних чеснот, які відсутні у нього від самого початку. Аби заробити, Террі не зупиниться ні перед чим...

Власне, такою була загальна особливість усіх попередніх ролей Джерарда Батлера.  На екрані він надто рідко поставав звичайною людиною з притаманним усім людям набором слабкостей та цінностей. Він грав персонажів винятково міфологічних, нереальних, своєрідних привидівіз сивої давнини.

Прорив у кар’єрі Батлера стався 2006 року, коли на екран вийшла стрічка «Триста спартанців» режисера Зака Снайдера, де актор зіграв, можна навіть сказати – прожив, роль царя Леоніда. Він ідеально вписався до уявного спартанського світу, яким його бачили творці картини. Воно й не дивно, якщо врахувати досвід Батлера у фільмах подібного штибу. Актор знову опинився у світі, далекому від теперішнього; у світі що він побудований на особливій і не дуже доступній сучасникам філософії.

Проте цього разу роль Батлера суттєво відрізнялася від попередніх. Він утілив не просто царя Спарти, а насамперед батька та чоловіка, і ці дві іпостасі його героя загалом переважили царський статус Леоніда. Цар прагне передусім захистити власну родину, як і родини інших спартанців, відстояти певний уклад життя, світогляд, традиції, яким загрожують чужинські орди. 

Загалом підкреслено мілітарна, кривава та по-своєму виразна і живописна картина Зака Снайдера отримала культовий статус, а Джерард Батлер одразу став світовою знаменитістю. Відтоді він не просто грає головні ролі, а ще й продюсує свої проекти.

 Однією з таких його робіт є трилер «Законослухняний громадянин», що вийшов на екрани 2009 року. І знову роль батька, який намагається врятувати власну родину, проте цього разу його суперниками стають його ж сучасники та одноплемінники. 

Одного дня на героя Батлера Клайда Шелтона та його сім’ю нападають грабіжники, які убивають дружину й доньку. Клайд не може запобігти злочину, проте він сподівається на справедливу відплату у суді. Але цього не стається, бо поліція неправильно зібрала докази, і прокурори укладають угоду з убивцями. Розчарований у системі, законослухняний громадянин бере правосуддя у свої руки.

І Батлер знову грає по своєму унікального героя. Наділений винятковими здібностями до убивств, його Клайд Шелдон зрештою перетворюється на чудовисько, яке оголошує війну усьому світові.

 «Законослухняний громадянин» загалом сподобався публіці, хоча й менше, ніж інші фільми, де в Батлера не такі похмурі ролі. Прикладом альтернативи може бути стрічка «Острів Нім», актор там грає батька-одинака одинадцятилітньої дівчинки й водночас літературного героя, авантюриста Алекса Ровера. Картина є своєрідним іронійним коментарем до екранного іміджу Батлера, що він постає перед нами і як мужній супермен, чиї пригоди, однак, трапляються тільки у вигаданому світі, і як люблячий батько, який понад усе прагне ощасливити свою доньку. Батлер зіграв тут на пару із Джоді Фостер та юною і дуже популярною акторкою Ебіґел Бреслін, засвідчивши таким чином, що нині він перебуває на самій вершині кінематографічного Олімпу.

25 вересня о 01:00 в АРҐУМЕНТІ-КІНО – британська стрічка «Любий Френкі», фільмована 2003-го, за кілька років до «Трьохсот спартанців». І саме в цій картині Батлер уперше примірився до ролі батька, цього разу, щоправда, несправжнього і все ж цілком щирого у своїй поведінці. І вже тут видно, як цьому акторові пасують схожі ролі, що вони дають можливість лишатися на екрані суперменом, не гублячи при цьому людської подоби.

Взагалі, «Любий Френкі» – стрічка, сказати б, для звичайних людей, цілком конвенційна мелодрама, нормальне кіно, яке не виходить за межі уявлень про світ пересічної людини. З одного боку, це ніби й не надто високо та престижно, а з іншого, цілком виправдано, якщо врахувати, чим завше обертається для навколишніх героїчна поведінка та сповнені пафосу герої. У цьому фільмі важлива інтонація, а вона цілком миролюбна, сповнена співчуття до пересічного, проте у чомусь не менш самовідданого життя, у якому є місце і щоденним турботам, і мрії, яку не втримаєш за стінами повсякденного існування.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com