Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

08.10.2011 16:59

«Жмурки», Алєксєй Балабанов

У програмі 9 жовтня о 01:00 – фільм Алєксєя Балабанова «Жмурки». Наразі, це одна із трьох картин безумовно видатного російського режисера, які ми пропонуємо переглянути у нашій програмі в жовтні-листопаді…

Події фільму розгортаються на початку дев’яностих років минулого століття у Росії, в Нижньому Новгороді. Епоха – непідробною російською мовою – «бєспрєдєла, стрєлок, разборок і шестьорок», ну і, звісно, так званих авторитетів. Як ми знаємо, тих вікопомних років ці люди зі зброєю в руках та люттю в серці ішли по трупах і робили свої кар’єри. Природно, ці кар’єри для когось закінчилися в труні, а для когось – у депутатському кріслі. Що в Росії, що в Україні…

Одне слово, хоч ти смійся, а хоч плач. Не дарма «Жмурки» – це чорна, дуже чорна і гамірна за своїм ладом комедія, що її фабула крутиться навколо валізи з героїном, а від бандитів-шісток, які не можуть змиритися зі своєю роллю у світі, де, сказати б, вільно літають кулі, віє такий звіриний дух, що в цьому пантеїзмі можна вбачати навіть щось доволі життєствердне. Втім, це не дивно для парадоксальних героїв та парадоксальної творчости питомо російського кінорежисера Алєксєя Балабанова.

Цей його фільм по виході був сприйнятий, м’яко кажучи, неоднозначно. Досить сказати, що більшість російських критиків, тут таки віддаючи усе належне майстрові за його мистецьки блискучі й соціально гострі попередні фільми, дружно зійшлися на тому, що «Жмурки» є певним непорозумінням і невдачею. Та для пояснення цієї невдачі знаходилися різноманітні евфемізми й означення, наприклад – «дивний приклад фільму, створеного ніби спеціально для того, щоб його не любили».

Закидали також Балабанову, що в нього скінчилися власні ориґінальні ідеї, і він позичив жменю-другу кінознахідок у Ґая Річі та Квентіна Тарантіно. Але якщо це гра в так званий «легкий» жанр, то невдала, бо стрічку важко дивитися; якщо комедія, то не надто смішна. І в ній, сказати б, клацають зловісні ножиці стилістичний суперечностей: з одного боку, герої карикатурно, ґротескно перебільшені, шаржовані, а з іншого – довколишній світ надзвичайно реалістичний: кров, піт і бруд.

Але були і є прихильники «Жмурок», хто вважає їх одним з найвдаліших фільмів режисера, таких, що представляє «чистий по-російськи жанр». І що в картині дотримано головного принципу народної містерії, коли предмет дорівнює собі, а стиль тавтологічний. Тобто грубість сюжету показано через грубість стилю, хамство – через хамство, кошмар – через кошмар і так далі…

Також є версія, що «Жмурки» більшістю оцінені неправильно і тому недооцінені – бо ті не знайшли належного ключа для прочитання сюжету і надто довірилися авторському слоґану-посвяті: «Тим, хто вижив у дев’яності». Насправді ж картину, мовляв, треба сприймати, як пародію на цілий період в історії російського кіна. Зокрема, через підбір акторів, кожен із яких грає певну протилежність тому, що грав раніше. Можливо, й так. Але безумовно, що одним з найвиразніших виконавців постав наш земляк Сергій Маковецький, про якого в програмі – спеціальний сюжет…

І про ще один український слід у російських «Жмурках», прикрий. Олесь Ульяненко, атор роману «Сталінка» (Мала Шевченківська премія 1997 року), події у якому розгортаються в Києві дев’яностих, та режисер Володимир Тихий свого часу написали за цим сюжетом сценарій і познайомили з ним пітерського продюсера Сєльянова. Згодом Ульяненка «Жмурки» прикро вразили, він там виявив свої ідеї та сценарні ходи.

Так чи так, більш чи менш вдало, з повним, а чи не повним «авторським правом», але, варто зауважити, що Алєксєй Балабанов реальне довкілля російських дев’яностих змальовує у «Жмурках» з неприхованою огидою. Фінальна ж сцена із видом на Кремль перетворює спірну чорну комедію на одвертий і різкий соціальний коментар. 

АРҐУМЕНТ-КІНО




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com