Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

04.11.2011 18:29

«Вантаж 200», Алєксєй Балабанов

Фільм Алєксєя Балабанова «Вантаж 200»/ «Груз 200» (2008, Росія) – одна з найпринциповіших картин сучасного російського кінематографа. Із міні-ретроспективи творів видатного російського кінорежисера у програмі АРҐУМЕНТ-КІНО, що вночі з 5 на 6 листопада 2011 року о 01:40.


Події стрічки датуються 1984 роком. Радянський Союз. Фінал комуністичної імперії. Російська провінція… Після танців на дискотеці зникає донька секретаря райкому партії. Свідків нема. Винуватців не знайдено. Того ж вечора на околиці міста стається жорстоке вбивство. Винуватець – господар дому. Обидва розслідування доручені капітану міліції Журову…

Про «Вантаж 200» за чотири роки, як він вийшов на екрани, сказано багато і всякого. Не дивно для такого викличного твору, що поставив надто серйозні питання для сучасної – і не тільки російської – людини. Наразі наголошу на дуже важливому: Алєксєй Балабанов десимволізував радянську символіку. Її у фільмі багато, але це не стільки знаки конкретного часу, скільки прикмети позачасся, матеріалізованої вічности, за якою неможливо ностальгувати, бо вона не проходить.

Ну а датування дії, 1984 рік, перегукується з однойменним знаменитим романом Джорджа Орвела. Також тут знайдеться прямий слід від «Міста сонця» Кампанелли. Світ поміж утопією та антиутопією, до якого нема входу і з якого немає виходу. Іншими словами, постає радянська кошмарна утопія вісімдесятих – і мало не в жанрі фільму жахів. Від того – цілком реалістичний ефект достоту умовної кінокартини.

Разом із тим, на думку деяких аналітиків, «Вантаж 200» важко назвати антиностальгійною пропагандою, бо він перебуває поза логікою нашої пам’яті та певних оцінкових стереотипів. Створена Балабановим на екрані «радянська реальність 1984 року» не збігається з нашою пам’яттю про той час – з яким би знаком вона не була, плюс чи мінус. Це щось абсолютно інше. І воно не з минулого, воно із теперішнього. Парадоксально, але, іншими словами: не так важливо, чи подібне колись було, скільки те, що воно є, триває, нас переслідує… Звісно, це тільки один з варіантів інтерпретації стрічки.

Мало кому відомо, що Алєксєй Балабанов, закінчуючи навчання на Вищих режисерських курсах у Москві, 1990 року свій дипломний, до речі – неігровий, фільм створював у Києві на студії «Київнаукфільм». Стрічка називається «Про повітроплавання в Росії». У ній дотепно йшлося про один із міфів російської першості у винаходах.

Мені навіть довелося наступного, 1991-го, року писати на цю короткометражку Балабанова рецензію для журналу «Советский фильм», що виходив англійською та російською мовою з метою презентації радянського кіна за кордоном. Але стаття не побачила світ. Бо не стало журналу. Як не стало Радянського Союзу, а з ним і радянського кіна. Та саме розпочалася творчість правдивого, суперечливого російського режисера Балабанова.

Його «Вантаж 200» Балабанова один з російських критиків назвав високорганізованою матерією і навіть поставив питання: «А може, він живий?». Варто погодитись: цей фільм є дуже складно вибудуваним цілісним художнім образом. У ньому кожен персонаж, кожен епізод, кожне вимовлене слово, кожна деталь – вони одночасно і реальність, і функція, і ідея, і символ. Нічого не висмикнеш.

Та поряд із цією багаторівневою і багатофункціональною структурою – стрічка абсолютно відкрита назовні. Й вона перебуває в тотальній суперечці – і з певними державними та суспільними настроями путінської Росії, і з кожним із нас, хто ладен забути і знову повірити, і, зрештою, «Вантаж 200» сперечається сам із собою. І це правдива мистецька поліфонія.

Насамкінець іще одна думка, до якої варто прислухатись: «Для вдячного глядача «Вантаж 200» стане особистою катастрофою». 

АРҐУМЕНТ-КІНО




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com