Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

11.01.2012 16:57

Софі Марсо , юність і зрілість

Ігор Грабович, АРҐУМЕНТ-КІНО

Французька актриса Софі Марсо прославилася відносно рано – чотирнадцятилітньою вона зіграла головну роль у картині «Бум». Це 1980 рік, і свіже обличчя юної акторки ознаменувало собою нову епоху французького кіна. Героїня Софі Марсо на ім’я Вік була парижанкою, належала до середнього класу і являла собою типового представника нового покоління французів, що його не торкнулися ані воєнні катаклізми, ані студентська революція, ні якісь інші соціальні та політичні негаразди. Вік переймалася винятково проблемами свого віку, серед яких найдраматичнішими поставали перша вечірка та перше кохання.


За другу частину картини «Бум» Марсо отримала «Сезара» як найперспективніша молода акторка, і перед нею відкрилися блискучі обрії  кінематографічної кар’єри. 1984 року разом із Жераром Депардьє вона знімається у картині «Поліція», де грає роль дев’ятнадцятилітньої Норії – з вигляду беззахисної та наївної жертви місцевих наркоторгівців, яка згодом виявляється витонченою маніпуляторкою.

Загалом, картина «Поліція» розповідає не стільки про розслідування злочину, скільки про особисте життя поліцейського детектива, його любовні переживання та сумніви. Це історія, сказати б, у французькому стилі, де завершення розслідування прямо пов’язане із сексуальною привабливістю підозрюваних. У цій картині виявилися насамперед переваги зовнішности Софі Марсо, її молодість, свіжість, чарівність. Акторка тут надзвичайно спокуслива, вона уміло будить бажання і штовхає на необдумані кроки закоханих у неї чоловіків. Водночас, її героїня аж ніяк не фатальна жінка у якомусь традиційному трагічному вимірі, вона радше звичайна дівчина, чия приваблива зовнішність провокує на неординарні вчинки.

Взагалі, образ Софі Марсо у французькому кіні пов’язується передусім із тривалою юністю, соціальною незрілістю, навіть певною інфантильністю. Низка її ролей обігравала образ жінки-дитини, яка культивує власну незрілість.

1985 року Софі Марсо уперше фільмується в картині французького режисера польського походження Анджея Жулавського, з яким незабаром одружиться, не зважаючи на велику різницю у віці. Зустріч із Жулавським стала своєрідним водорозділом для Софі Марсо, яка зі світу легких французьких фривольних історій різко перемістилася у новий для себе хаотичний кіносвіт знаменитого режисера.

1989 року вона знімається у резонансній картині Жулавського «Мої ночі прекрасніші за ваші дні», де грає роль кабареткової акторки Бланш, яка несподівано закохується у смертельно хворого комп’ютерного генія. Фільм має складний, розгалужений сюжет, у якому монологи головних героїв плавно перетікають у доволі відверті сцени, які, своєю чергою, можуть мати несподіване, навіть ексцентричне продовження. Відтак історія потребує від акторів  повної самовіддачі і навіть своєрідного самозречення. І Марсо цілком проявила усі ці якості, створивши на екрані одну з найпривабливіших та найсуперечливіших своїх героїнь, які перебувають на межі, а інколи і поза межею людських можливостей.

У дев’яностих Марсо бере участь у кількох міжнародних проектах, серед яких і дев’ятнадцята серія бондіани «І цілого світу замало», де вона зіграла Електру Кінґ – дволичну спадкоємицю британського нафтового маґната. Сама по собі це доволі непроста роль, і не стільки через якісь зовнішні обставини, скільки через певну внутрішню метаморфозу, яка стається з її героїнею. Електра Кінґ із цілком слухняної таткової доньки раптом перетворюється на батьковбивцю та коханку психопата з кулею в голові. І попри всю умовніст сюжету, Марсо вдалося зробити свою героїню цілком переконливою, живою, дотепною, а згодом жорстокою та одержимою. Вона діє у заданих обставинах абсолютно реалістично, жодним чином не відділяючи себе від героїні.

У новому тисячолітті Софі Марсо фільмується здебільшого у Франції, беручи участь у резонансних проектах. Один із них – це стрічка «Невловимий», яка розповідає про загадкового міжнародного авантюриста Ентоні Зіммера, за котрим полює водночас поліція та колишні його клієнти – російські злодії в законі.

У Марсо тут роль коханої Зіммера і водночас поліцейського аґента, який прагне посадити злочинця в тюрму. Картину створено на межі мелодрами та напруженого трилера, у якому персонажі грають подвійні ролі та перебувають у доволі непевному стані.

Цей фільм є своєрідною квінтесенцією акторської кар’єри Софі Марсо. Тут вона не вперше, проте по-новому втілила персонажа, який прагне поєднувати своє особисте життя з певною суспільною місією. Але цього разу вона грає зрілу жінку, яка більше приховує, ніж виявляє, героїню, котра не хоче жертвувати своїм коханням заради обов’язку. У цій ролі Марсо зуміла  вписатися до нового пейзажу сучасного французького кіна з його особливим романтизмом та традиційною жорстокістю.

"Картахена"

А 15 січня о 00:35 в АРҐУМЕНТІ-КІНО – фільм «Картахена», де Софі Марсо зіграла на пару зі своїм теперішнім коханим, Крістофом Ламбером. По суті, перед нами камерна історія, у якій актори втілюють прямо протилежні ролі і на фізичному, і на ментальному рівнях. Тут двоє людей зустрічаються у найдраматичніший період свого життя, коли уже втрачені всі надії на позитивні зміни. І все ж, несподівано і для самих себе, і для довколишніх вони знаходять внутрішні резерви, котрі дають відчуття певного оновлення та надії.

«Картахена» розповідає історію про духовне, а не тілесне єднання двох людей. І Софі Марсо знову грає на межі своїх фізичних та акторських можливостей.  Її героїня – звичайна жінка, яка пережила трагедію, проте не перетворилася на чудовисько. У теперішньому кінематографі – доволі рідкісне явище.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com