24.01.2012 16:08
«Французькі цілувальники», Ріад Саттуф
У програмі 29 січня о 00:35 – «Французькі цілувальники»/ Les beaux gosses (2009, Франція) Ріада Саттуфа – фільм іще одного французького дебютанта схилку першого десятиліття двотисячних. Для любителів кіноконтекстів та своєрідних тематичних кінодвобоїв це є нагодою оцінити французьку суперечку з «Американським пирогом».
У центрі оповіді такий собі Ерве – звичайний французький підліток. Дівчата не звертають на нього особливої уваги, а він про них тільки й думає. Окрім того, Ерве страждає і від нетактовности власної матері, яка постійно ставить його у незручні ситуації. Все б ось так, але неочікувано одна з найкрасивіших дівчат у класі, Аврора, раптом зацікавилась Ерве. Тепер він не знає, що з цим «лихом» робити?..
Чи не у всіх рекламних реляціях «Французькі цілувальники» позиціонуються як комедійна стрічка. Комедійних ситуацій у цьому сюжеті, звісно, вистачає, але наголоси робляться очевидно інакші.
Двійко приятелів-підлітків переживають так чи так відомі, напевне, усім проблеми входження в доросле життя. Інакше кажучи – проблеми адаптації несвідомих природних потягів до суспільних приписів та умовностей, або ж один з найважливіших етапів усвідомлення себе повноправною людиною. І маємо, дійсно, радше не комедію, а своєрідні іронійні нотатки – короткий щоденник із життя старшокласників.
Ведучи про «Французьких цілувальників», не зайве також оголосити повний список фахових нагород творцям фільму. Річ у тім, що 2010 року у Франції картину хором визнали найкращим дебютом року – в неї одразу дві найпрестижніші нагороди у цій номінації – «Сезар» та «Золота зірка» (Étoiles d'Or). Ну, і ще одна вельми помітна відзнака – «Люм’єр» найперспективнішим молодим акторам – Венсану Лякосту й Ентоні Соніґо.
У програмі традиційно демонструватиметься спеціальний сюжет, де йтиметься про висвітлення проблем перехідного віку, про розгортання теми ініціації, вступу підлітка в доросле життя, як це зазвичай бачить багатий на традиції французький кінематограф: від знаменитих фільмів знаменитих режисерів «Нуль за поведінку» Жана Віґо, «400 ударів» Франсуа Трюффо, «Лакомба Люсьєна» й «До побачення, діти» Луї Маля до каннського тріумфатора 2008 року, стрічки «Клас» Лорана Канте.
