Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

12.10.2012 18:08

Кіноконтакти з чужопланетянами

Ігор Грабович, АК 

Від своїх перших кроків кінематограф сміливо береться за тему контактів людини з чужопланетянами. Спочатку сам сюжет, як і можливий контакт, виглядали тільки атракціоном, демонстрацією технічних моментів нового різновиду розваг, проте із часом люди та чужопланетяни були включені до вагоміших контекстів.

Власне, контакт людини з позаземними істотами завше мав певний актуальний земний конфлікт і був вочевидь метафорою конкретних соціальних процесів, які коїлися у різних суспільствах. Скажімо, для Америки п’ятдесятих контакт із чужопланетянами мислився насамперед як конфлікт людей із, так чи так, але ворожою формою позаземної матерії.

У подібних сценаріях утілилися тодішні страхи американців, що були пов’язані насамперед із холодною війною, ядерною загрозою та страхом перед комунізмом. Найвиразнішим фільмом, який став ніби квінтесенцією американського світовідчуття п’ятдесятих, стала картина «Вторгнення викрадачів тіл», яка розповідає про тихе завоювання Америки прибульцями із далекої планети.

І у фільмі йдеться не про військове вторгнення, не про відкриту агресію, а про повільну підміну людських тіл їхніми дуже схожими зовні копіями, які, однак, позбавлені щонайменших ознак людяности – емоцій, почуттів, співчуття до інших.

 Подібний підхід до контактів із чужопланетним життям складає чималий пласт у світовому кіні, до нього належать сотні фільмів, які щоразу знаходять нові підстави, аби триматися від прибульців подалі й уникати найменшого з ними спілкування.

Найпотужніше подібна тема була зреалізована 1979 року в картині «Чужий» британо-американського режисера Рідлі Скотта, яка оповідає про контакт екіпажу космічного корабля «Ностромо» із невідомою їм формою позаземного життя. Промовистою вже є сама назва картини, яка виказує статус чужопланетянина, що той відверто ворожий людям та несумісний із людським існуванням.

«Чужий» був створений у новітню епоху високих бюджетів та винахідливих спеціальних ефектів. Власне, в епоху сучасну, яка винесла видовище на перший план, відтак дала нагоду зреалізувати усі найстрахітливіші кошмари сучасної людини. І Чужий тут також метафора, яка позначає собою нові загрози – від політичних, економічних та соціальних до суто екзистенційних, людських; бо Чужий виказує не тільки власну силу, але й демонструє слабкість людини.

Проте у кінематографі існувала й інша точка зору на контакт із позаземними цивілізаціями. Вона також почалася у п’ятдесятих, проте друге і дуже потужне дихання отримала після виходу на екрани картини Стівена Спілберґа «Близькі контакти третього роду», де зустріч з іншою цивілізацією проголошується якщо не цілковитим благом для землян, то майже обов’язковим супутником їхніх духовних пошуків.

У фільмі присутні кілька героїв, для яких зустріч із прибульцями стала переламним моментом у їхньому житті, цілковито змінила їхній суспільний статус і перевернула  внутрішній світ. Одним із цих героїв є  інженер-електрик Рой, який задля зустрічі з чужоленетянами покинув родину і вирушив у небезпечну подорож. І ця подорож закінчується тріумфом героя, його зустріччю із правдивим чудом, чимось неймовірним, незбагненним і піднесеним, що воно здатне підняти звичайну людину до рівня богів.

Згодом у картині «Чужопланетянин» Спілберґ піде ще далі і зробить контакт людей із позаземною формою існування максимально неформальною, майже інтимною. Він перенесе його у дитячу кімнату, зробить частиною родинної історії. Тут прибулець із далеких зірок, маленький Іті, знайде розуміння насамперед у земних дітей, які живуть звичайним життям і прагнуть простих родинних радощів. Й Іті виявиться відвертішим, чутливішим, вразливішим за землян. Його порятунок стане важливою місією та моральним уроком для них.

«Чужопланетянин» на роки наперед визначив міфологію контактів людини із позаземним розумом і на певний час наклав своєрідний мораторій на його неґативний показ. Стали звичними стрічки, де вторгнення ворожих чужопланетян навіть виправдовувалося, мовляв, краще очистити Землю від людей, як від якогось вірусу, ніж продовжувати терпіти їхню агресивну та самовбивчу діяльність. У фільмах з’явився і потужний науковоподібний чинник, який став неодмінним супутником такого штибу картин.

Змінився і суспільний клімат. І він, цей суспільний клімат, став одним із героїв у фільмі Роберта Земекіса «Контакт», який вийшов на екрани 1997 року. Головою героїнею стрічки є астроном Еллі Еровей, яка присвятила себе пошукові позаземного життя. Через багато років безуспішного чекання, вона отримує сигнал із космосу і, несподівано для себе, опиняється у центрі суспільних дискусій стосовно подальших дій людської громади.

Виявляється, громада ця цілковито розділена. Одним майбутній контакт подобається, проте інші налаштовані вороже. Особливо нетерпимими є релігійні екстремісти, які прагнуть за будь-яку ціну не допустити контакту. Зрештою, і сама Еллі, яка не вірить у Бога, опиняється перед важким вибором.

І все ж контакт відбувається, проте не так, як його уявляла головна героїня та інші учасники експерименту. Він відбувається десь у глибинах несвідомого, і прибульці набувають рис найближчих до Еллі людей, її батьків, аби вона змогла краще адаптуватися до зустрічі з ними. І сам контакт став не стільки суспільним явищем, скільки засобом індивідуальної терапії, способом реабілітувати людину, повернути їй віру.

Стрічка «Четвертий різновид», що демонструється вночі з 14 на 15 жовтня о 00:15 у програмі АРҐУМЕНТІ-КІНО на телеканалі "1+1", прикметна насамперед не стільки своєю темою, скільки виражальними засобами. Власне, до теми контактів із прибульцями фільм мало що додає, проте він показує цю історію за допомоги новітніх кінематографічних технологій. Прагнучи зробити її фактично документальною, фільм остаточно стирає відстань між кіном та реальністю.

Водночас цей цікавий кіноексперимент містить певний парадокс, бо, стираючи відстань між кінематографом і життям, він не стільки нас містифікує, скільки готує до можливого контакту із чужопланетним розумом. Прийшов час зізнатися, що жоден із фільмів не показав нам правдивої зустрічі, відтак ми не знаємо, як усе це виглядатиме в реальності. Цілком можливо, все буде саме так, як у «Четвертому різновиді». Тому час підготуватися.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com