Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

15.10.2012 18:56

«Останній кіносеанс», Пітер Боґдановіч

Володимир Войтенко, АК

У програмі вночі з 21 на 22 жовтня о 00:15 – «Останній кіносеанс»/ The Last Picture Show (1971, США) – знаменита картина американського кінорежисера Пітера Боґдановіча, класика Нового Голлівуду  Ностальгійне кіно про життя провінційного техаського містечка 50-х років ХХ століття. Видатна чорно-біла стилізація, що побачила світ 1971-го. Це період, коли американський кінематограф був особливо чесний, непримиренний і водночас просякнутий любов’ю та співчуттям до гнаних і голодних, до бунтарів та ізґоїв суспільства.

Сюжет цього фільму розгортається поволі, неспішно, майже непомітно, деталізуючи стосунки поміж жителями міста, що снидіє від затхлої провінційної атмосфери. Молоді ж люди, на відміну від надламлених безпросвітним існуванням батьків, прагнуть життя справжнього, повнокровного.

Коли „Останній кіносеанс” вийшов на екрани Америки, його називали „свіжим поглядом у минуле”. І це саме той рідкісний випадок, коли стрічка отримала безперечне визнання як у критиків, так і в публіки, себто стала фінансово успішною, перевершивши у касових зборах свій бюджет аж у 22 рази.

Фільм також був удостоєний низки почесних і престижних кінематографічних нагород.Зокрема, актори Бен Джонсон та Клоріс Лічмен удостоїлися «Оскарів» за найкращі ролі другого плану.

І варто зауважити, що постановник стрічки Пітер Боґдановіч, колишній кінокритик, на той час мав 32 роки від народження. Він сам дихав молодістю, а також кінематографом, що його, відповідно, гарно знав. Таким чином, „Останній кіносеанс” також став його освідченням у любові до справжнього кіна. Стрічка наповнена багатьма кіноремінісценціями і прямими кіноцитатами із класичних американських фільмів. Режисер у тіло свого фільму прямо вставляє фраґменти з таких вікопомних класичних картин, як «Батько нареченої» Вінсента Мінеллі та «Червона ріка» Говарда Гокса…

Але зрештою, сказати б, тріумф і свято закінчуються реквіємом за кінематографом та назавжди втраченим часом. І сама назва фліьму – «Останній кіносеанс» – водночас позначає радість від зустрічі з улюбленими фільмами та кінець тотальної епохи кіна, на зміну якій почала приходити епоха телевізійна.

Пітер Боґдановіч зафільмував «Останній кіносеанс», спираючись на сюжет однойменного роману письменника Ларрі Макмертрі, що побачив світ у середині шістдесятих років. І, послідовно, за жанром, це такий собі розгорнутий кінороман, багатофігурний – з багатьма персонажами й сюжетними лініями. Але, разом із тим, без наскрізного стрункого сюжету – сказати б, у дусі та в традиції власне американського роману про життя на Середньому Заході. Чорно-біла ностальгійна естетика, щира інтонація, безпосередні молоді актори, а також музичний ряд, що складений чи не винятково з пісень-шляґерів п’ятдесятих років, – усе це також стало запорукою глядацького успіху, безумовно, найкращого фільму Пітера Боґдановіча, про творчість якого йтиметься у спеціальному сюжеті.

До речі, побутує думка, що Пітеру Боґдановічу достатньо було зафільмувати лише цю одну-єдину кінокартину – «Останній кіносеанс», – аби назавжди вибороти собі ім’я великого режисера. Так чи так, а цей фільм дійсно є одним із найкращих мистецьких та безкомпромісних фільмів американського кінематографа за увесь час його – водночас славетного та контраверсійного – існування.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com