Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Статті


Арґумент-Кіно

08.12.2012 17:59

Денні Бойл і його сюжети

Ігор Грабович, АК  

Британський кінорежисер Денні Бойл у повнометражному кіні дебютував 1994 року стрічкою «Неглибока могила». Створений у жанрі чорної комедії, цей фільм розповідає про трьох молодих людей, які винаймають разом квартиру. А оскільки квартира велика і в них є зайва кімната, товариші постійно шукають собі співмешканця.  Зрештою, добір сусідів для них – це не тільки потреба, а ще й розвага, у якій вони не гребують ніякими засобами.

Якось на оглядини до них приходить нетиповий кандидат на ім’я Г’юґо – чоловік середніх років, за його словами, мандрівник та майбутній письменник, що не має фінансових проблем і якому терміново потрібне житло. Він і стає новим мешканцем вільної кімнати, а незабаром причиною цікавих та кривавих пригод, до яких втягуються наші герої. Одного дня Г’юґо помирає від передозування наркотиків і залишає по собі валізу із грошима. Труп та гроші запускають ланцюгову реакцію неправильних учинків. І все скінчиться для друзів хоч і криваво, проте закономірно.

Денні Бойл

У цьому фільмі закладені чи не всі стилістичні й тематичні особливості  подальшої творчости Бойла.

Насамперед, більшість його стрічок, так чи так, але обертатимуться навколо, сказати б, чималенької купи грошей, яка рано чи пізно стає об’єктом бажання героїв та причиною їхніх ексцентричних і зухвалих кроків.

По-друге, у центрі його картин найчастіше опинятимуться молоді люди, чоловіки, по-своєму привабливі, проте морально амбівалентні.

Третьою особливістю фільмів Бойла стане спосіб знімання, власне, динамічна камера, чий  безперервний рух, часта зміна ракурсів дозволяють не тільки максимально суб’єктивізувати видовище, а ще й зробити кінокамеру однією із персонажів фільму.

«Неглибока могила»

І, нарешті, четвертою ознакою кіновитворів Бойла стане їхній дуже своєрідний щасливий фінал, у якому парадоксальности, контраверсійности і глуму більше, аніж це здатен витримати пересічний глядач.

Всі ці ознаки яскраво проявилися у наступній і одній із найзнаменитіших картин Бойла «На голці». В основі фільму – роман британського письменника Ірвіна Велша про життя гурту шотландських наркоманів кінця 80 років ХХ століття. Розповідь точиться від імени Марка Рентона, молодого чоловіка, який проживає в Единбурзі та разом із друзями веде доволі ризиковий спосіб життя ін’єкційного наркомана.

На перший план у картині виходять не тільки подробиці цього життя, але й своєрідна філософія та оптика, через яку він бачить довколишній світ. Режисер Бойл та його оператор-постановник Браян Туфано доклали чималих зусиль, аби зафільмувати не просто новаторську, а фактично революційну, викличну картину, яка постає максимально суб’єктивним репортажем із глибин доволі химерної наркоманської свідомости.

 Водночас, це також історія про сучасну Шотландію, яку показано із позиції нігілістично налаштованої молодої людини, котра не стільки співвідносить себе зі своєю батьківщиною чи навіть власною родиною, скільки з поп-культурою і певною нормою споживання – спочатку важких наркотиків, а потім і звичайних благ сучасної цивілізації.

Для Денні Бойла фільм став правдивим проривом. Окрім кінематографічних нагород, чималого касового зиску, стрічка стала підставою запрошення режисера на роботу до Америки, де він зафільмував спочатку комедію «Життя, гірше за звичайне», а згодом помпезну екранізацію роману Алекса Гарленда «Пляж» із Ді Капріо в головній ролі.

«Пляж» став першим великим студійним фільмом Бойла, коштовною кінороботою, яка оповідала знану з інших картин режисера історію про юнака, котрий шукає свого раю, проте платить за нього дорогу ціну. Певною мірою, стрічка стала своєрідним парафразом улюбленої картини Бойла «Апокаліпсис наших днів» Френсіса Форда Копполи, у якій присутня схожа історія та подібний гіркий фінал.

Пошуки раю у цій кінострічці закінчуються розчаруванням, примиренням із буднями і думкою, що раю слід шукати не стільки у певній географічній частині світу, скільки у власних відчуттях.

 «Пляж» не мав очікуваного касового успіху, і Бойлу довелося повернутися до менш амбітних з фінансового боку проектів. Він знову звертається до британської тематики та візуального експериментування, і 2002 року випускає картину «28 днів по тому» – фантастичну антиутопію про поширення модифікованого вірусу сказу у Британії. Для фільмування режисер запрошує данського оператора Ентоні Додла Ментла, що той уславився картиною «Святкування» режисера Томаса Вінтенберґа, яку цілком зафільмував на побутову відеокамеру.

Схожим способом оператор фільмує і цю стрічку, сміливо поєднуючи любительське відео з розмаїтими кіноформатами. Деякі епізоди, насамперед екстер’єри Лондона, знімалися одразу кількома десятками відеокамер для отримання нового та незвичного кінематографічного ефекту. І фільм став новаторським. Та не лише з візуального боку – окрім того, що виявив широкі можливості сучасних технологій фільмування, він ще й повернув на екран амбівалентного героя Бойла – британського юнака, який шукає виходу зі скрутного становища, випробовуючи різні методи. 

Герой цієї картини проходить своєрідний шлях становлення – від безневинної жертви, яка прокидається у постапокаліптичному світі й намагається у ньому вижити, до безжального ката, який справляє правосуддя над своїми ближніми. Стрічка також перейшла певні межі у показі прямого та одвертого насилля, що воно тут цілком тотожне радикальним художнім засобам, до яких вдався режисер, створюючи картину.

Своєрідним апогеєм режисерської кар’єри Бойла досі є неймовірний касовий та художній успіх його картини 2008 року «Мільйонер із нетрів», яку знову фільмував оператор Ентоні Додл Ментл і який за цю свою роботу був удостоєний «Оскара». А загалом «Мільйонер…» отримав вісім нагород Американської кіноакадемії, включаючи приз за режисуру.

У фільмі йдеться про історію успіху індійського хлопця Джамала Маліка, який виріс у нетрях, рано втратив матір та багато років намагався вижити у непростих умовах. Врешті-решт, йому вдається стати учасником програми індійського варіанту «Хто хоче стати мільйонером» і перемогти у непростому змаганні із підступним ведучим. І тут ще й річ у тім, що хлопець без освіти, а всі відповіді на запитання йому підказало саме життя.

Картина важлива не тільки тематично, а ще й своїми мистецькими і технічними новаціями. Знята сміливо, максимально винахідливо, вона передає усю внутрішню та зовнішню динаміку життя головного героя, його оточення і чималого шматка самої Індії.

З 9 на 10 грудня, о 23:55, в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО на телеканалі «1+1» – перший американський фільм Денні Бойла «Життя, гірше за звичайне».

Ця картина є своєрідним експериментом режисера, у якому він прагне поєднати новаторські виражальні засоби із доволі традиційним та багато в чому умовним сюжетом. Історія втручання божественних сил у земні справи була багато разів апробована у кінематографі. Денні Бойл додав до цієї традиції дещо більше насилля, ніж це було прийнято раніше, та віддав головну роль своєму протеже – шотландському акторові Юену Макґреґору, який додає історії дещицю потрібного їй абсурду і чорного гумору.

Стосовно ж виражальних засобів, то важливе місце у картині відіграє динамічна камера та не менш динамічний монтаж, який робить видовище непередбачуваним і навіть парадоксальним.




RSS

Арґумент-Кіно

Дзеркало кіномистецьких шедеврів на каналі «1+1» в авторській програмі Володимира Войтенка АРҐУМЕНТ-КІНО.

Архів


Новости кино ukrfilm.com