Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

28.05.2003 17:27

Бліц-крик(«Дзвінок» Ґора Вербінські)

Олександр Виноградов

ДЗВІНОК/THE RING (109’, CША, 2002), режисер: Ґор Вербінські, сценарист: Ерен Крюґер, оператор: Боян Бацеллі, актори: Наомі Воттс, Мартін Гендерсон, Девід Дорфман, Кріс Купер.

Творці американського римейка культового японського фільму жахів «Дзвінок»/Ringu (1996) зробили спробу використовувати всі наявні досягнення цього жанру. Але результат виявився жахливим.

Одна річ, коли завдання полягає в тому, щоб оглушити глядача, звалити його з ніг і добивати, вже лежачого. В цьому випадкові немає нічого ефективнішого, ніж концентрація візуальних спецефектів і громоподібна звукова доріжка. Але щоб по-справжньому упекти глядача в живе місце, примусити його тремтіти від страху в очікуванні розв'язки, недостатньо методів візуальної та звукової дії.

Першоджерело – японський «Дзвінок», зроблений свого часу ледь не за ламаний гріш, вирішував завдання мінімальними засобами. Не винаходячи нічого нового, режисер Гідео Наката зумів ущерть заповнити кожний, навіть прохідний кадр свого фільму. Емоційна сила і логіка фіналу компенсували невиразну мотивацію, яку легко було списати на східну специфіку.

Кращі, “виставкові” зразки японського фільму жахів 1990-х років (J-horror) тематично відроджують властиві далекосхідному фольклору історії про примари. Тепер – відповідно до вимог часу – вони дають про себе знати за допомогою новітніх технологій – відео, телефону, телебачення, персонального комп'ютера.

Американський римейк “Дзвінок”/Ring на наративному рівні повторює ориґінал слово до слова. В Сіеттлі ходить по руках нерозпізнана відеокасета, на якій записані уривки зображення, що має характерний ефект галюцинацій. Після її перегляду в приміщенні, де відбувався сеанс, лунає телефонічний дзвінок. Голос із майбутнього повідомляє коротко: «Сім днів». І рівно за тиждень поціновувача домашнього відео знаходять мертвого, без явних слідів насильства, але спотвореного страхом, немов він зійшов з полотен Френсіса Бейкона. Епідемія таємних смертей розповсюджується винятково серед підлітків, аж поки репортер місцевої газети Рейчел Келлер (Наомі Уоттс) не стає першою дорослою людиною, котра ознайомилася зі смертоносною касетою. Першою дитиною, що зазирає до монітору смерти, стає її син. Зворотний відлік часу заданий, цифра «один» на лічильнику днів обіцяє незабаром перетворитися на «нуль», якщо Рейчел не встигне розкрити таємницю походження касети.

«Перед тим, як померти, ти почуєш дзвінок», – слоґан американського «Дзвінка» попереджає, що на глядача чекає сеанс терапії страхом. Але замість того, щоб «облаштовувати» територію жаху, режисер «зачищає» її для викидання десанту. В результаті – ні холоду смерти, ні вогню перестрілки.

Фільм починається глибоким реверансом у бік «Крику» Уеса Крейвена – фільму, що він заклав підмурівки найприбутковішого малобюджетного франчайзу 1990-х років – teen horror (підліткового фільму жахів). Весь «Дзвінок» Ґора Вербінські складається з прямих цитат і алюзій, не кажучи вже про те, що деякі епізоди японського фільму навіть без косметичних змін увійшли до американського.

Таке враження, що Ґор Вербінські з наївністю вважає, що в його авдиторії відбило пам'ять: Ейдан, син Рейчел (Девід Дорфман), має зачіску з «Села проклятих»/Village of Damned Джона Карпентера, а зовні виглядає і поводиться, як Гелі Доел Осмент в «Шостому відчутті». Ще свіжа в пам'яті яскрава поява Наомі Воттс у містичному трилері Девіда Лінча «Малголланд Драйв». Колірна гамма, що її обрав оператор Боян Бацеллі – не що інше, як покладення квітів до пам'ятника «Екзорциста»/Exorcist Вільяма-нашого-Фрідкіна. Натурні зйомки повертають глядача до місць бойової слави, що вони пам'ятні по “Блерській відьмі”/Blair Witch Project, автори якої явно підживляли свою уяву касетою із записом японського «Дзвінка», що вона ходила Штатами 1997 року в піратських копіях.

Механічно намагаючись перенести унікальну атмосферу ориґіналу, Вербінські (кліпмейкер, що починав у кіні з комедії «Мишаче полювання»/ Mouse Hunt) довів, що, як і раніше, він володіє навичками своєї першої професії, але до справжнього режисера йому ще рости й рости. Японський «Дзвінок» заслужено користується культовим статусом, він породив сиквел, приквел і корейський римейк. Американський римейк не здатний породити нічого.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com