Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

10.06.2003 14:43

Що треба для щастя(“Секретарка” Стівена Шейнберґа)

Станіслава Беретова

СЕКРЕТАРКА/SECRETARY (104’, США, 2002), сценаристи: Ерін Крессіда Вілсон, Стівен Шейнберґ за оповіданням Мері Ґейтскілл, режисер: Стівен Шейнберґ, оператор: Стівен Фірберґ, актори: Джеймс Спейдер, Меґґі Ґілленгаал, Джеремі Дейвіс, Леслі Енн Воррен, Стівен Макгетті, Петрік Бошо, Емі Локейн, Джессіка Так.

Обізнаність у світі фестивального кіна зажди заохочувалася в “проґресивних” колах. Тому, коли до вітчизняного прокату потрапив фільм Стівена Шейнберґа “Секретарка”, найкращим промо для нього стала інформація про його успіх на Санденсі (американський фестиваль незалежного кіна).

“Секретарка” – це третя повнометражна робота молодого режисера, створена у напівзабутому сьогодні жанрі трагікомедії, навіть трагіфарсу.

У фільмові зібрано та представлено цілий букет злочинних збочень: садомазохізм, сексуальні домагання з боку шефа, знущання над жінкою, чи то побутове насильство, не кажучи вже про жорстоке поводження з тваринами (якщо згадати сцену, коли Лі Голловей з сідлом на сідницях удає з себе лошицю). У ситуації панування в Штатах нав’язливої політкоректности стрічка Шейнберґа виглядає вже не просто комедією, а майже сатирою.

Героїня стрічки Лі Голловей – молода дівчина, яка тільки-но залишила стіни психіатрійної лікарні, має у житті одну мрію – стати найкращою у світі секретаркою. Лі на будь-які життєві негаразди реаґує специфічно – вона себе ріже. Існує цілий ритуал та спеціальні речі такого самокатування, як, наприклад, іграшкова балерина, загострена пуанта якої слугує Лі за лезо.

Але найцікавішим у стрічці є не сюжет, а форма його втілення. Світ Лі існує немовби поза часом та за межами звичного розуміння.

“Секретарка” видається дивною стилізацію під ретро завдяки своєму дещо загальмованому темпові та зосередженістю авторів на дрібницях і нюансах. Можна навіть зауважити, що весь фільм побудовано саме на деталях: скриня з причандаллям для тортур, орхідеї шефа та, особливо, помилки Лі, що їх так старанно червоним олівцем підкреслював шеф, ті помилки, за які він постійно карав її, даруючи заборонене задоволення.

Режисеру вдалося створити у фільмі атмосферу напруги, майже фізичне відчуття зв’язку між секретаркою та її шефом – адвокатом Едвардом Ґреєм (Джеймс Спейдер). Погляди, натяки, ніби випадкові дотики – весь арсенал “класичного” кінематографа використав він для цього.

Фінал стрічки з обов’язковим, уже канонічним гепі-ендом, звісно, дещо розчаровує. Чергова “наречена, що втікає”, цього разу у виконанні Меґґі Ґілленгаал, довела цю, в принципі, безглузду ситуацію до повного ідіотизму. Слухняна секретарка чекала на коханого декілька днів, не сходячи з місця, де їй було наказано сидіти. Відмовляючись од їжі та сну, вона і свої фізіологійні потреби здійснювала “прямо на місці” – у кабінеті шефа. Зрозуміло, що Стівен Шейнберґ не відмовив собі у задоволенні взяти на кпини всеосяжність впливу у Штатах ЗМІ (акція дивовижної нареченої була широко висвітлена на ТБ), що й примусило врешті-решт адвоката звільнити її з цього добровільного арешту, як у тій радянській оповіді про “чесне слово”. “Секретарка” доводить, що терплячість і наполегливість – найнеобхідніші якості в справі досягнення особистого щастя.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com