Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

25.06.2003 16:26

Контрреволюція(ще дещо про “Матрицю”)

Дмитро Десятерик

МАТРИЦЯ: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ/THE MATRIX RELOADED (138’, CША, 2003), сценаристи та режисери: Енді та Леррі Вачовські, оператор: Білл Поуп, актори: Кіану Рівз, Керрі-Енн Мосс, Лоуренс Фішберн, Г’юґо Вівінґ, Джада Пінкетт-Сміт, Моніка Белуччі, Ламбер Вільсон.

Робити аналіз самого фільму, явно невдалого, якщо не провального, – річ невдячна. Цікавіше було б зрозуміти, чому “Матриця” в принципі припинила працювати.

Що таке Матриця? Це варіант симульованої реальности, що нав’язується її споживачам із метою тотального контролю над ними. Матриця також – система, що виробляє цю глобальну ілюзію. Тобто механізм і кінцевий продукт – тотожні.

Голлівуд – це також всеосяжна система, яка відтворює саму себе у візуальній (віртуальній) формі. Голлівудський фільм ретранслює глядачеві голос Господаря. Масовий кінематограф симулює “правду життя” чи “правду мистецтва”, пропонуючи максимальне задоволення очікувань глядача, а натомість домагаючись панування над його, глядача, емоціями та потребами.

Але залежність тут, як і в фантастичній “Матриці”, спільна. До матриці Голлівуду однаковою мірою підключено і виробника, і інвестора, і споживача. Причому перші два залежать від третього і, своєю чергою, щосили намагаються виробити у споживача таку ж гостру залежність. Одне слово, ми приходимо до того, з чого починали. Щоб система не давала збоїв, вона повинна охоплювати максимально великий простір, в ідеалі – все і всіх. Але ось парадокс – чим більший простір контролює система, тим більша ймовірність цих самих збоїв, помилок.

Саме в такій ситуації опинилися режисери Енді та Ларрі Вачовські зі своїм футуристичний бойовиком. Рекламна кампанія “Перезавантаження” велася у всесвітньому масштабі. Новий реліз, що показово, описувався в кількісних категоріях: такий-то бюджет, стільки-то тижнів витратили на зйомки епізоду А, а стільки-то – епізоду Б; у аґента Сміта було стільки-то дублерів, навколо знімального майданчика встановлено стільки-то веб-камер… Цей феєрверк чисел, які підмінюють передбачувані художні риси, вже сам собою нагадував набір якихось “матричних” характеристик. А для того, щоб успіх був стовідсотковим (читай – тотальним), творці картини користувалися вже багато разів випробуваними засобами – тобто все тими ж спецефектами, постановочними надшвидкісними боями, звичною вже комп’ютерною анімацією. Мало того, запозичалися найбільш поширені стандарти поп-культури. Нео – Кіану Рівз – пурхає в небі, як коміксовий Супермен. Мешканців підземного міста Зіону вдягнуто подібно до тубільців із “Зоряних воєн”. Інтер’єри самого міста викликають у пам’яті похмурі технократичні лабіринти горору “Чужі”. Тобто відпрацьована до автоматизму технологія остаточно перемогла мистецтво.

Перша “Матриця” трималася на новизні деяких трюків, а також на надпараноїдальній ідеї про те, що весь світ – є мана, яка нав’язується електронними поневолювачами. Нині новизна й таємниця, нехай навіть на такому примітивно-дитячому рівні, вичерпалися. Запропонувати щось принципово інше Вачовські вже, схоже, неспроможні, а якщо б і хотіли, то не змогли б – система не вітає відхилення і зайвої самостійности.

У результаті фільм вийшов невдалий, відверто нудний. Та сама помилка, збій. Але збій – як з’ясовується в фіналі “Перезавантаження” – це також частина матричної стратегії…

Власне, брати Вачовські, знімаючи фільм про повстання людей проти технології, повністю підкорилися її вимогам, стали невід’ємною частиною голлівудського конвеєра, який принижує режисера (актора, глядача) до ролі деталі, рушійного паса у всеохопному виробництві штампованих марень. Іншими словами, втілюючи сюжет про протест проти машин, автори “Матриці” самі ж і влилися до Матриці, що вона існує реально. І тому екранна епопея Вачовські приречена на невдачу. Матриця є невразливою, бо не має в собі реальної опозиції, пригадаймо – адже всі збої, помилки та інше також включено до загальної структури. І саме з причини своєї самодостатности, тотальности Матриця також бездарна. Неможливо переграти самого себе, бути цікавішим за самого себе. “Революція” (третя картина) обернеться провалом. Господар, як і раніше, дивиться на тебе, Нео, – свого слухняного слугу. І з екрана – на всіх нас.

Але і з Господарем є хороший спосіб боротьби – не дивитися на нього зовсім. Без взаємности він, панове, швидко хиріє, і влада його розвіюється швидше, ніж дим від справжніх, невигаданих пожарищ.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com