Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

02.07.2003 17:08

ТАРС уповноважене заявити(“Тихий американець” Філліпа Нойса)

Cтаніслава Беретова

ТИХИЙ АМЕРИКАНЕЦЬ/THE QUIET AMERICAN (101’, США – Німеччина – Австралія, 2002), сценарій: Крістофер Гемптон, Роберт Шенккан за романом Ґрема Ґріна, режисер: Філліп Нойс, оператори: Крістофер Дойл, Гуу Туан Нґуєн, Дат Квон, актори: Майкл Кейн, Брендан Фрейзер, До Тхі Гай Єн, Раде Сербеджія, Ці Ма, Роберт Стентон.

Стара розчарована Європа знову шукає на вічно молодому загадковому Сході відповіді на таємниці життя. Як чоловік ніколи до кінця не зрозуміє жінку, так і європеєць не здатний осягнути східну глибину і неймовірну вишуканість, що вона притаманна всьому навкруги – від навколишньої природи до взаємин між людьми. Загадкові маленькі східні люди, водночас стримані й надемоційні, їхні жінки, які нікому не розкриваються повністю, їхні війни та революції без конкретного початку і кінця – все чуже й небезпечне, однак таке принадливе та спокусливе, що цьому неможливо опиратися. Певно, тому ось уже декілька століть європейці настирливо пхають свого носа до їхніх внутрішніх справ.

Роман англійського письменника Ґрема Ґріна, відомого своїми “лівими” політичними поглядами, був покладений до основи стрічки Філліпа Нойса. Слід зазначити, що це вже друга спроба екранізації цього твору, однак, на жаль, австралійському режисерові не вдалось “витягнути” стрічку на належний рівень. Справу не врятувала навіть участь у проекті визначного англійського актора Майкла Кейна, що, до речі, за цю роль був висунений на здобуття цьогорічного “Оскара” у номінації “Найкраща чоловіча роль”. Роль його друга і суперника виконав помірно пересічний, але все ж недостатньо тихий – Брендан Фрейзер. Зрозуміло, що цей нерівнозначний дует не змогла врятувати навіть в’єтнамська красуня Фуонґ (До Тхі Гай Єн), через яку й завирували пристрасті.

Любовний сюжет із банальним “трикутником” усередині, згідно до задуму авторів, за допомогою “заяложеної” туристичної екзотики В’єтнаму й історичних екскурсів, мав набути бажаного розголосу й епічного патосу. Розрахунок був правильний: для США тема війни у В’єтнамі болюча ще до сьогодні. А спроба об’єктивного висвітлення тих подій несе в собі заряд деякої небезпечности та цензурних утисків.

Дія розгортається майже перед самим початком військової кампанії американців у цій далекосхідній країні. Як повітря перед дощем, атмосфера в Сайґоні наелектризована до межі. Старий кореспондент London Times доживає свого віку в цьому екзотичному куточку світу, раз на рік відсилаючи свої матеріали до метрополії. Життя тече без змін, і здається, що часу не існує: чарівна дівчина-туземка поруч, люлька з опіумом і традиційна ранкова філіжанка кави – що ще потрібно зневіреному чоловікові. Однак повоєнний світ змінився, місце “старої Європи” заступили молоді і потужні американці – нація недалеких ентузіастів, що “свято вірять в ідеали демократії”. Одним з таких “пташенят кубла дядька Сема” є “тихий” американець, що здатен одружитися з напівхвойдою і віддати наказ знищити певну кількість мирних жителів, бо це потрібно для здійснення “великої мети”. Але між цими двома вчинками не існує жодного протиріччя – в обох випадках Олден Пайл керувався добрими намірами, що ними, як відомо, вислана дорога до пекла.

Намагаючись створити щось надзвичайне, Філліп Нойс пішов стандартним, торованим шляхом, услід за “Індокитаєм” і “Коханцем” Анно. Екзотична еротика, чи навпаки, еротична екзотика на тлі соціальних катаклізмів – колись ця тема була майже стовідсотковою ґарантією успіху у пересиченої європейської публіки. Однак після автентичних Вона Карвая та Кіма Кі-Дука західні “підробки” – порожні та мертві формальні вправи, де сенсу годі й шукати. І хоча Нойс намагався “наздогнати” модних азіатів, запросивши на проект відомого оператора Крістофера Дойла, що здобув визнання після співпраці зі східними режисерами, “Тихого американця” це не врятувало. Бо ж не лише “картинкою єдиною живий кінематограф”.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com