Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

17.09.2003 18:06

Звільнення зловісної кукурудзи(“Поворот не туди” Роба Шмідта)

Олексій Сахалтуєв

ПОВОРОТ НЕ ТУДИ/WRONG TURN (84’, США – Німеччина, 2003), сценарій: Білл Колледж, Адам Купер, Алан Б. Макелрой, режисер: Роб Шмідт, оператор: Джон С. Бартлі, актори: Еліза Душку, Дезмонд Гаррінґтон, Еммануель Крікі, Джеремі Сісто, Кевін Зеґерс, Лінді Бут, Джуліан Річінґс, Ґаррі Роббінс, Тед Кларк.

Дика американська глибинка. Її стосунки з “цивілізованим світом” найкраще передані у “Звільненні” Джона Бурмена: взаємна настороженість і глузлива зверхність, що межує з презирством. Але “цивілізація” не тільки сміється з глибинки – вона її ще й боїться.

Американський фольклор багатий на історії про канібалів з провінції, що тішаться вбивствами мандрівників. Деякі персонажі з 19-го століття – такі, як родина Бендерів, що роками вбивали й грабували людей у своєму готелі-пастці в Канзасі, або канібал-проводник Альфред Пакер, що з‘їв в горах Колорадо цілу партію переселенців – все ще витримують порівняння із серійними вбивцями сьогодення.

“Поворот не туди”, хоча й є типовим представником новітнього молодіжного горору, апелює саме до тих примітивних, фольклорних жахів: у найвиразніші свої моменти він нагадує одну зі страшних, канібалістичних казок братів Ґрімм. Критики відразу ж поставили його до пари із “Домом 1000 трупів” – як фільм, що теж веде свій родовід від “Техаської різанини бензопилкою”. Причому, ближчим за духом до “Різанини” видається саме фарсове свавілля Роба Зомбі, а не обережний натуралізм Роба Шмідта. “Поворот не туди” більш напрошується на порівняння зі вже згаданим “Звільненням” – аби не виникало жодних сумнівів, автори заклали відсилку просто в діалог. І, хоча за художнім рівнем “Поворот” стоїть значно ближче до “Дітей кукурудзи”, ніж до “Звільнення”, позитивний вплив останнього все ж відчувається. Недарма Шмідт досягає найкращих результатів саме у сценах, побудованих на використанні місцевого колориту – як природного, так і культурного. Але кілька вдалих сцен у класній декорації – барлозі братів-канібалів – не можуть урятувати фільм, чиї недоліки значно серйозніші за первинний ідіотизм задуму. Цей традиційний для фільмів жахів закид тут як раз не спрацьовує: з основною ідеєю все гаразд. Вона стара й забута рівно настільки, щоб здаватися новою. Проблема в іншому.

“Поворот не туди” був приречений стати фільмом-вигнанцем, що не знатиме любови ні глядачів, ані критиків. З одного боку, він не робить жодної спроби кинути бодай якусь кістку мислячим глядачам. Мейнстрим не обов‘язково означає банальність, але Роб Шмідт цього не знав. Він нагадує директора Полихаєва з „Золотого теляти”, що має ґумовий штамп на всі життєві випадки. “Поворот не туди” демонструє буквально всі ходові кліше жанру, вбиваючи повагу до себе вже протягом першої півгодини. Головний козир фільму – селюки-мутанти – є надто карикатурними, щоб сприйматися серйозно. Але водночас вони й надто страшні та неприємні, щоб викликати сміх. І в цьому полягає другий гріх фільму: він не смішний. Зовсім.

В середині 90-х комп‘ютерна гра Redneck Rampage спричинила сенсацію, замінивши звичну війну з футуристичними монстрами на сюрреалістичну прогулянку американською провінцією, населеною дикуватими аґресивними фермерами. Гра стала культовою не тільки через свіжість ідеї та дизайну, але насамперед завдяки солоному, часом за межею гарного смаку гумору. Якби автори “Повороту не туди” бодай спробували б розбавити дію іронією, в них міг би вийти справжній гіт на кшталт “Зловісних мерців” Сема Реймі. Натомість фільм дійсно звернув не туди – до рутини та штампів, що давно вже нікого не дивують і не лякають.

З огляду на цілковитий провал в прокаті, натяк на можливий сиквел у фіналі має всі шанси так і залишиться „хибною тривогою”. Шкода тільки, що потенційно цікава тема знов, скоріше за все, на кілька років утратить актуальність. Аж доки її в черговий раз не продадуть як „нову” – бажано, більш винахідливо й надхненно.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com