Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

16.12.2003 17:10

“Слід змія на скелі”(Роман і фільм)

Ґуннар Берґдал, KINO-KOЛО (20)

“Слід змія на скелі”/Ormens väg på hälleberget – найвизначніше літературне явище останніх тридцяти років у Швеції. Торґні Ліндґрен довгий час залишався невизнаним. Він дебютував із кількома збірками поезії ще за 60-х років ХХ соліття. Написані пізніше сатиричні романи політичного змісту, властиві цьому часу, не здобули особливої популярности протягом 70-х. Та нарешті з’явився тоненький (усього 100 сторінок) роман “Слід змія на скелі”, який отримав безперечне визнання як критиків, так і широкого кола читачів. За лічені дні ця книжка піднесла Ліндґрена як одного з найкращих шведських письменників.

У романі автор поверається до свого дитинства в Уестерботтені. Як він сам каже, основу роману становлять оповідання, які він чув у дитинстві. Цікавим є той факт, що ще декілька відомих шведських письменників цього ж покоління, насамперед Сара Лідман та Пер Енквіст, також походять з цих малозаселених північних земель Норрляндії, де збереглися стійкі релігійні звичаї.

Оповідь ведеться від імени хлопчини Яні і є сумішшю біблійних цитат і зразків місцевого діалекту. Оповідач звертається до самого Господа. В романі зображається бідність і нестатки. Місцевий торгівець щороку стягує плату за оренду в спосіб використання жінок родини. Спочатку “платить” тітка Теа. Потім, коли син торговця Яні успадкує справу, він продовжить звичаї ренти, а лиха доля спіткає його зведену сестру. Це жахлива розповідь про провину та занапащене життя, яка підіймає чільне питання людського існування: хіба може існувати всемогутній Бог, коли панує зло?

“Слід змія на скелі” – музикальний роман, в якому шведська мова підноситься до височині. Він наче сумна народна пісня, що лунає у найнижчому мінорі. Це розповідь, що струмує між словесними рядками, щоб виразити те, що неможливо виразити. Ліндґрен винайшов геніальний сплав “обмеженого” слова північного діалекту та біблійних образів, який має стати справжнім викликом для перекладачів. Тут і ледь вловний запах бідняків Швеції, і відчутна прірва між класами суспільства, і саме тут знайшла собі місце заповітна мрія, зумовлена релігійним характером, – мрія про кінечність буття та безмежність небесного царства. Важливо розуміти, що “Слід змія на скелі” безпосередньо пов’язаний зі скандинавським фаталізмом християнської релігії, з його основними рисами провини і тортур. Ніхто не вважає, що життя – це танок у трояндах. Він можливий тільки на небесах як нагорода за те, що людина, не втрачаючи віри, несе свого тягаря і чекає того дня, коли важку працю життя буде закінчено. Ось тоді серед янголів, під чарівну музику, на неї паде милість Божа. Або як Яні каже в романі: “Володаре, тими днями ти весь час був поряд з нами, чому ж ти тільки дивився згори, чому не простяг свою всемогутню руку?”

Причина успіху роману полягає в потребі читача почути відповідь на нові зміни. Біднота Швеції потребує поштовху для розбудування соціал-демократичного Народного Дому (Folkhemmet). Зараз, коли вимріяна нова Швеція вийшла на світовий ринок, виникла необхідність створення саме такого Народного Дому. Швеція – це країна селян, яка зазнала суттєвих змін протягом останнього сторіччя. Майже всі жителі міст мають коріння в сільській місцевості, в якій дедалі скорочується населення. Найбільшою мірою це стосується Норрляндії. Роман розповідає про перспективу саме тих, хто залишився.Тих, хто не пішов слідом за Карлом Оскаром та Крістіною (головними героями чудової оповіді Вільгельма Моберґа про еміґрацію “Еміґранти” – найулюбленіша тема в літературі Швеції) до омріяної Америки. Слід нагадати, що третя частина дорослого населення країни еміґрувала до Америки в другій половині ХІХ століття.

Драма долі Ліндґрена – це книжка, яка за своїми формою та стилем нагадує нам “Перлину” Стейнбека чи “Старого й море” Гемінґвея. Це типово шведська саґа про зло, що її мова й дія органічно поєднуються і ведуть нас до народного коріння Швеції.

Стрімкий успіх продажів книжки не міг не мати наслідків. Хіба ж могла кіноіндустрія з її чіпкими пазурями дозволити залишатися такій дойній корові недоєній у літературному хліві. Честь випала Бу Відерберґу, котрий після успіху своїх “поліційних” фільмів (“Людина на даху”/Mannen på taket і “Людина з Майорки”/Mannen från Mallorca) за кілька наступних років не спромігся створити чогось вартісного. Режисерський потенціал Відерберґа викликав великі сподівання на те, що екранізація передасть повною мірою всі нюанси роману. До того ж, Відерберґ покликав собі на допомогу таких визначних акторів, як Стеллан Скарсґорд, Стіна Екблад, Рейне Брюнолфссон та Пернілла Ауґуст. Відерберґ – великий поет образів, імресіоніст плідного покоління 1960-х у шведському кінематографі – зробив спробу передати ліндґренівську саґу про зло в натуралістичній манері. Ця спроба була приречена на невдачу. Сила поетики роману залишилась незадіяною, німою й непоміченою. Коли ж оповідь була начисто перероблена в реалістичному стилі, вона одразу перетворилася на музейний експонат народної романтики. Весь фільм “Шлях змії” схожий на туристичну подорож до Скансена, музею домів у народноромантичній манері. На щастя, це був не останній фільм Відерберґа. Перед тим, як рак позбавив його життя, він, зібравши останні сили, створив 1995-го року “Все має значення”/Lust och fägring stor і тим самим перекинув гарний місток між своїм шедевром “Вороняча слобідка”/Kvarteret Korpen і згаданим фільмом. Навряд чи ми можемо вести про те, що Відерберґ став відомим завдяки екранізації роману Ліндґрена. Та й не завдяки знаним акторам, що про них він в інтерв’ю перед прем’єрою фільму сказав: “Працювати з ними – все одно, що розкривати устриці. Спочатку треба довго шукати спосіб, щоб розкрити шкаралупу ножем. І ось уже всередині знаходиться перлина”.

Після “Сліду змія на скелі” творчість Ліндґрена розвивалася хвилеподібно. Однак його тверда позиція в шведській літературі не викликає сумнівів. З 1991 року він є членом Шведської Академії (яка кожного року присуджує Нобелівську премію в літературі), і щойно цього року вийшов “Пьолсан” – новий роман, де за допомогою засобу магічного реалізму знову розповідається про самобутність Норрляндії, книжка того ж типу, що й “Слід змія на скелі”.

Торґні Ліндґрен має можливість створити ще багато романів. На відміну від Бу Відерберґа, його голос не обірветься на романі “Слід змія на скелі” – самобутній шведській оповіді про життя, смерть, кохання та надію на справедивість.

Ґетеборґ

Переклад зі шведської Марини Погребнюк



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com