Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

30.01.2004 12:24

“28 днів потому” – старі латки від Денні Бойла

Олег Рой

“28 днів потому”/“28 Days Later” (112’, Велика Британія – Франція, 2002), сценарій: Алекс Ґарленд за власним романом, режисура: Денні Бойл, оператор: Ентоні Дод Ментл, актори: Сілліан Мерфі, Наомі Гарріс, Брендан Ґлісон, Меґан Бернс, Крістофер Екклстон. Український дистриб’ютор фільму: “Гемені”

Маючи на руках навіть такий козир, як гарна літературна основа від Алекса Ґарленда, Денні Бойл все одно продовжує знімати власну епопею про втрачене покоління, насильство та пошуки більш-менш прийнятного раю. Вдруге постановник береться за творчу спадщину одного із найяскравіших британських письменників сучасности. І вдруге з більш ніж задовільним результатом. І хоча прихильники з табору автора першооснови вимагають Бойла за “Пляж” четвертувати, ми матимемо неабияку сміливість із тим не погодитися. Тим паче, що сам Ґарленд нічого проти бойлівських вискакувань із контексту немає. Ось навіть другий роман віддав паплюжити.

Про те, що Бойл – постановник із гарним кіноманським досвідом, свідчить уся його свідома біографія. Він не лише вдало маніпулює цитатами з архівних стрічок, а й ґастролює Європою із семінарами для людей, котрі навіть гадки не мають, хто він такий. Його одержимість професією якраз найповніше виявляється у стрічці “28 днів по тому”, що вона знову з першоосновою поводиться не так щоб надто чемно. Ґарлендівська антиутопія в Бойла поступається місцем дивовижній ліриці, що її раніше уявити поруч із ремінісценціями раннього Ромеро було неможливо. І та поліжанровість, яка що далі в ліс, то більше набуває форм класичного голлівудського вестерна на кшталт “Диліжансу”, аж ніяк не дратує, а навпаки, тішить своєю свідомою нестабільністю. Бо те лукаве стилістичне шахрайство немає нічого спільного із подібними експериментами американських “пилипів з конопель”. Типова британська ретельність, з якою створені “28 днів потому”, не дозволяє віднайти у фільмі нерівного шва. Зауважте парадокс: у фільмові, що він цілковито складається із чужих стареньких латок.

Анонсуючи стрічку як фільм жахів, наші прокатники чергового разу попали кулею в пліт. Звісно, ні про який жах мови не йде. Жанр стрічки – черговий фільм Денні Бойла, логічний гепі-енд трилогії, що вона до того мала компонентами “Трейнспоттінґ” і “Пляж”. Діставшись нарешті, певно меланхолійного, але як-не-як, апокаліпсиса, режисер сам відправив себе на пенсію. Бо напевно, що далі, за апокаліпсисом, нічого нема...



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com