Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

29.03.2004 17:43

Картковий будиночок із піску та туману("Дім з піску та туману" Вадимa Перельманa)

Олег Рой

ДІМ ІЗ ПІСКУ ТА ТУМАНУ/HOUSE OF SAND AND FOG (126’, США, 2003), сценарій: Вадим Перельман за романом Андре Дюбю III; режисер: Вадим Перельман; оператор: Роджер Дікінс; актори: Дженніфер Коннеллі, Бен Кінґслі, Рон Елдард, Шоре Аґдашлу, Джонатан Адут, Френсіс Фішер.Український дистриб’ютор фільму: “Сінерґія”.

Опинитися за межами звичного життя, без надії на майбутнє та з пляшечкою віскі у кишені – улюблена тема фільмів, що претендують на “Оскара”. Тим важливіший творчий результат, що його досяг уродженець Києва та дебютант у великому кіні Вадим Перельман. “Дім із піску та туману” зовсім не схожий на класичну голлівудську драму. Це фільм, що його природа складається дійсно майже з піску й туману, а ще – з тривожного очікування неминучого й тихого суїцидального розпачу.

Героїня Дженніфер Коннеллі справді якось прокинулася біля розбитого корита. Через судову помилку її викинули із власного будинку, і протягом усього повільного ритму стрічки вона ламатиме руки, скиглитиме під дверима й помиратиме в обіймах ворога. І нехай на мить, але розчулить нового власника обійстя, суворого іранського полковника, що його американські поневіряння з родиною примусили жити не за мусульманськими законами чести...

На відміну від схожої за настроєм “Заплямованої репутації”, що вона гордо демонструвала падіння до безодні шаржованих, але суспільно окреслених персонажів, стрічка Перельмана в силу своєї майже містичної абстрактности аж ніяк не претендує на висування глобального за значенням питання. Щедра на сентименти індійська мелодрама, що вона виринає ближче до фіналу, – лише адекватна відповідь на тотальну байдужість навколишнього середовища до чужого клопоту. Порушена буденність існування спровокувала загострені емоції лише у тих, кого затягнуло до виру тяганини щодо нерухомости. Герой Рона Елдарда навіть залишає остогидлу родину, збуджений живими картинами відчаю пробудженої із вічного сну Коннеллі.

Таким чином постановник абсолютно не впорався зі злободенним завданням, що його вимагала соціально значима літературна основа. Змістивши акценти у бік примітивного первісного інстинкту виживання, він залишив обабіч питання суспільно-політичної ваги. Його герої занадто вразливі, щоб стати ілюстраціями для лозунґів. Достатньо маленького вітерцю змін, щоб їхній картковий будиночок рівноваги повалився, і вони опинилися під цілковитим контролем власних гістерійних конвульсій. Звідти і повний провал стрічки на останній церемонії вручення “Оскарів”. Країні тепер потрібні або красива казка з ґоблінами та драконами, або сильний персонаж, що він заради добробуту родини ладен викреслити із власної пам’яти вбивство найліпшого друга. Іствудівський шовінізм Америці зараз личить більше, ніж безнадійні рефлексії з приводу нездатности опиратися обставинам героїв Перельмана. “Красі по-американському” просто пощастило із моментом.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com