Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

30.03.2004 17:35

Талановита міс Ріплі

Міла Новікова, "Столичные новости"

До вящої радости прихильників Франсуа Озона на український екран вийшов новий фільм модного французького режисера — «Басейн».

Хижа ґрація тіла Людівін Саньє в купальному костюмі на бортику басейну під полуденним сонцем — цей образ з легкістю заімпоновує глядачеві, великому й маленькому. Франсуа Озон бездоганно розрахував свій черговий кінохід. Звичайно, він обдурив своїх найзавзятіших шанувальників, що жадали нових гомосексуально-іронійних одкровень. Проте виправдав очікування любителів плотських утіх. Його нова картина «Басейн» виглядає такою несподівано традиційною, майже нешкідливою, на відміну від колишніх зухвалих витівок у дусі «Кримінальних коханців» або «Крапель води на розпеченому камінні». Озон грає в детектив, присмачений еротичною приправою. Він слідує правилам жанру: якщо в першій дії води басейну заповнюють екран, то в третій – у цьому басейні з'явиться труп. Він користується одним з улюблених сюжетів світового кіна: авторка детективних романів у пошуках надхнення сама стає учасницею кримінальної історії, яку потім перетворить на свій новий бестселер.

І все це знадобилося для того, щоб зіштовхнути пуританську мораль з найбільш неприборканою свободою звичаїв — до більшого тріумфу останньої. Першу втілює не першої молодости письменниця Сара, другу — білява бестія Жюлі, донька видавця Сари. Волею автора обидві героїні потрапляють на розкішну віллу у відлюдному місці, щоб їх зіткнення вийшло хімічно чистим. Тут обом пані наданий загальний холодильник, де вперше виявиться відмінність інтересів манірної пуританки, що заповнює свої полиці йоґуртами й іншою здоровою їжею, з нестримною плотолюбністю еротоманки Жюлі, що запасається всіма мислимими делікатесами. Суміжні кімнати примушують Сару стати мимовільним (?) свідком постільних забав сусідки, що та одержує подвійне задоволення — від сексу і від можливости невпинно шокувати старіючу святенницю. Нарешті, басейн, що він використовується письменницею винятково з метою підтримки форми, для Жюлі — ще одне місце для втіх.

У роботі з акторами Франсуа Озон просто віртуоз. Добираючи виконавців на ролі, він не тільки шукає необхідну йому зовнішність, техніку, характер, але також і біографію. Іноді здається, що його актори зливаються зі своїми героями. Наприклад, запрошуючи 58-річну Шарлотту Ремплінґ, з її зухвало еротичним кіноминулим — від «Нічного портьє» до «Макса, кохання мого», — зіграти пуританку Сару, режисер відразу закладав певний підтекст у всі її мотиви і вчинки. Колись яскравий секс-символ європейського екрана, Ремплінґ нині поважна зірка, на чий блиск усе сміливіше замахуються юні суперниці. Чи не її героїні не зрозуміти ескапад пустотливої красуні Жюлі, в якій Сара, можливо, згадує саму себе замолоду?

На роль Жюлі Озон запросив 23-річну Людівін Саньє, яка в останні декілька років робить справді стрімку кар'єру. Вперше з'явившися на екрані 1989 року і маючи зараз в активі майже три десятки стрічок, всього чотири роки тому вона приїжджала до Києва боязкою дівчиною-підлітком представити озонівські «Краплі води на розпеченому камінні» на кінофестивалеві «Молодість». Потім точно вписалася в зоряний акторський ансамбль озонівських же «Восьми жінок», нітрохи не пасуючи перед такими величинами, як Даніель Дар’є або Фанні Ардан. На останньому Каннському кіноогляді вона вже з'явилася кінодівою, в ореолі успіху відразу двох картин: «Басейну» і сучасної версії чеховської «Чайки» — «Маленької Лілі».

Людівін Саньє виявилася гідною партнеркою досвідченої Шарлотти Ремплінґ. Наскільки складний образ вона створила, по-справжньому розумієш тільки у фіналі фільму, коли Озон дістає з рукава свою козирну карту: успішно видавши роман про кримінально-трагікомічні події на віллі і прощаючись зі своїм видавцем, Сара випадково зустрічає в приймальні його доньку Жюлі. І це виявляється зовсім не та чарівна бестія з вілли, до якої Сара вже має найдружніші почуття. Справжньої Жюлі на віллі не було. Була лише таємнича незнайомка без імени та біографії. Тільки з убивством на совісті. Якимсь режисерським хитруванням Франсуа Озон примушує нас відчути те саме, що відчуває Сара: вас обдурили, використали, проте з розчаруванням, що зринуло на вас, сусідує захоплення. Нарешті дістала пояснення невловима таємниця героїні Саньє, що суміщала в собі крихкість і розбещеність, боязкість і зухвалість, страх і нахабство. Це підміна. Просто перед вами розвернулася гра талановитої міс Ріплі, що вона тимчасово посіла чуже місце. Або все це вам тільки здалося?

“Столичные новости” №10 (301), 16-22 березня 2004



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com