Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

03.12.2002 15:14

Злочини і мотиви.Новий фільм Кіри Муратової

Марія Кувшинова, “Известия”

До обмеженого московського прокату вийшов фільм Кіри Муратової “Чеховські мотиви”, учасник конкурсу минулого Московського кінофестивалю, що ніяк не був відзначений основним журі, але отримав премію кінокритики “Золотий слон”.


Якщо переглянути “Чеховські мотиви” у понеділок уранці, потім увесь тиждень будеш відчувати почуття незручности, впізнаючи в оточуючих персонажів фільму, а в діалогах – поліпшений і доповнений чеховський текст. Навмисність, з якою герої вимовляють свої репліки, здається надмірною лише попервах. Але тільки-тільки вирвешся разом з гостями весільної церемонії із задушної церкви на двір і озирнешся на всі боки – повсюди виявляться цілковиті “Чеховські мотиви”.

Весілля перекочувало до фільму з п’єси Чехова “Татьяна Рєпіна”, одноактового продовження драми Алєксандра Суворіна – у ній нареченому під час вінчання з’являється привид його коханої (герої фільму по-сучасному кажуть “партнерші”), що він її кинув і вона покінчила з собою.

З другого чеховського твору, оповідання “Трудні люди”, до п’єси “Татьяна Рєпіна” забрідає студент Пьотр, котрий приїхав на канікули в село до батьків, але посварився з батьком і рушив пішки до міста.

У фільмові чеховські репліки відтворюються достеменно, з невеличкими доповненнями, такими непомітними, що ні Муратова, ні сам Чехов, певно, не відрізнять, де закінчуються діалоги класика і починаються блискучо стилізовані відсебеньки.

До старого тексту й позачасової ситуації було додано тільки кілька слів і деталей, але лише одного погляду на екран вистачить, аби зрозуміти, що дія відбувається за наших днів, причому саме цієї саме хвилини.

Муратова казала, що фільмуючи вінчання, поставила собі завдання по спромозі ані на крок не відхилятися від канону. На екрані церемонія йде майже стільки ж, скільки на неї відведено за православними правилами, – достатньо для того, аби глядач також почав соватися в кріслі, задихатися від ладану, сором’язливо хихотіти над глупими жартами сусідів, хвилинами ввіходити в релігійний раж, перешіптуватися щодо зачіски нареченої і вибігати з зали покурити.

Персонажі, навіть зодягнені в неправдоподібне опереткове вбрання, що вимовляють репліки з надривом, поза тим якимось фантастичним чином виглядають зовсім природно – навіть у тих, хто з’являється на екрані на кілька секунд, є своя біографія.

Тим паче вона є у “недругорядних людей” фільму. В будинкові Пєтіних батьків на стіні висить портрет Чехова, батько, зодягнений у тільняшку і махровий турецький халат, принизливо називає дружину “вчителькою”, а молодші літи бігають по кімнаті з вигуками: “Нас не догонят”. Анамнез як на долоні: зрозуміло, звідки в цих поселючившихся інтеліґентів звичка висловлюватися мовою класичної російської літератури, що її не вибила навіть економічна потреба розводити свині.

Якими б смішними не були б подеколи діалоги, сміятися над ними досить важко – всіх героїв фільму зв’язує болісна незручність. Пєтю, що змушений просити в батька гроші. Батька, що зображає розгніваного годувальника цілого полчища дармоїдів. Нареченого, в котрого голова притиснена вінцем, а подих перехоплює від думки про те, що він убивця. Наречену, що готова заплатити будь-яку ціну за те, що здається їй щастям. Гостей, що їм чудово відоме справжнє підґрунтя подій, які відбуваються. Священиків, що знають усе незгірше гостей. Глядача, котрий розуміє, що ні після закінчення церемонії, ні після закінчення фільму “чеховські мотиви” для нього не закінчаться.

21 листопада 2002



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com