Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

27.09.2004 16:32

Таблоїдний присмак за Майклом Муром

Олексій Сахалтуєв

Фаренгейт 9/11/Fahrenheit 9/11, (126’, США, 2004), сценарист і режисер: Майкл Мур. Український дистриб’ютор фільму: "Кіностар".

Фільм Майкла Мура – найбільш “гаряча” подія в документальному кіні з часів “У ліжку з Мадонною”. Явно тенденційне рішення Каннського журі та фантастичні кінопрокатні показники недвозначно свідчать, що справа тут не так у художніх якостях, як у суспільно-політичному контексті. Майкл Мур вивісив прапор, під який закликає всіх противників нинішнього президента. Всі знають, що Буш сильно – і явно – не подобається особисто Мурові. Можливо, надто явно. Якщо вбачати в “Фаренгейті” насамперед інструмент ідеологійного впливу – а безпрецедентний соціальний резонанс автоматично відсунув естетичні моменти на другий план, – це є, швидше, неґативним чинником. Авторська заанґажованість, як правило, насторожує неупередженого глядача (якщо такі все ще залишилися); до того ж, вона помітно впливає на арґументацію Мура та на логіку, за якою він обирає собі спільників. “Антибушівська коаліція” Майкла Мура – морський піхотинець-пацифіст, мати вбитого в Іраку солдата, флегматичні жителі враженої економічною депресією глухої закутини Мічіґана – справляє сильне емоційне враження, але за суттю вона не набагато переконливіша за штучну “Антиіракську коаліцію” Буша-молодшого. Сльози матері – перевірена зброя будь-якого маніпулятора; ними можна однаково ефективно аґітувати як за війну, так і за мир. Та Мура все це аж ніяк не засмучує: особистий скандальний імідж неминуче надає його режисерському стилю відчутний таблоїдний присмак. Головне, що принципову ідею він доносить до глядача в її кристальній чистоті та очевидності.

Найсильнішою країною у світі керує людина, що не має на це жодних підстав: ані юридичних, ані інтелектуальних, ані моральних. Новина, власне, стара, просто Мур повідомив її голосно та виразно. Сьогодні практично увесь світ сприймає Буша як анекдот. Аби виглядати смішно, йому не потрібна навіть Моніка Левинськи. Його мовні конструкції та логіка мислення породили поняття “бушизм”. Його фамільна ненависть до Саддама стала притчею: дотепний Ґор Відал колись причепив ще до його батька глумливе прізвисько “Буш Месапотамський”.

Цікаво інше: як така людина взагалі спромоглася очолити “найвеличнішу у світі демократію”? Йдеться не тільки про виборчі махінації, але про загальний занепад американської політичної системи у тому вигляді, що його все ще намагаються продавати офіційні мас-медії. Які сили насправді стоять за найслабкішим президентом ув історії? Які зовнішньополітичні причини ймовірніше за все дійсно зумовили терористичні атаки? І чи не увійде 11 вересня до історії США як дата остаточного переходу від демократії до корпоративної поліційної держави з найбільш розвиненою у світі машиною пропаґанди та “однією політичною партією з двома правими крилами”?

Одначе, якраз подібні глобальні проблеми наявні у фільмові в непропорційно малій мірі. Тотальне невдоволення політикою уряду фактично зведено – не в останню чергу зусиллями проурядових сил – до сварки між Майклом Муром і Джорджем Бушем-молодшим. Мур у черговий раз опублікував список речей та осіб, що формують його персональну Вісь Зла, але фундаментальне загальноамериканське питання останнього часу – “Чому нас ненавидять?” – так і залишилося фактично відкритим.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com