Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

11.02.2005 18:12

Хованки нудного Де Ніро(„Гра в хованки” Джона Полона)

Олег Рой

„Гра в хованки”/Hide and Seek (США, 2005); сценарист: Арі Шлоссберґ; режисер: Джон Полон; оператор: Даріуш Вольський; актори: Роберт Де Ніро, Дакота Феннінґ, Фамке Янссен, Елізабет Шу, Емі Ірвінґ. Український дистриб’ютор фільму: “Гемені”.

Пропозиція зіграти в хованки з Робертом Де Ніро виявилася трохи зайвою, коли не сказати голосніше. Режисер Джон Полсон не став вигадувати нічого нового, а просто відсканував чужі ідеї і запросив озвучити їх актора, котрий, судячи з усього, зараз не відмовляється від будь-якої роботи.

...Утративши кохану дружину (та ефектно порізала собі вени у ванній), психіатр опиняється сам на сам зі своєю відлюдькуватою донькою, для котрої загибель матері стала останніми воротами до світу жорстоких фантазій. Дівчинка потребує невідкладної психологічної допомоги, але татусь не здатен тому зарадити. Надто серйозний у нього суперник – вигаданий а чи ні – дядько з ніжним ім’ям Чарлі, який розпочав війну проти лікаря-вдівця без попереджень. Завершиться все стріляниною в сутінках, що до неї буде втягнуто всіх персонажів стрічки, з якими на той момент не встиг розібратися Чарлі. Вражаючу кількість розкішних білих роялів у кущах ґарантовано...

Жанр психологічного трилера давно вже агонізує, пропонуючи останніми роками лише кривобокі варіації – від одного твору до іншого – за участи розкручених зірок. Яскраві приклади – „Амнезія” з Ешлі Джадд та „Забираючи життя” з Анджеліною Джолі. „Гра в хованки” надто сміховинною на тому тлі не бачиться. Це не стільки бідний родич, скільки повноцінний член сімейства, з такими самими правами на існування як і в усіх інших. Навіть більше: попри всю вторинність і відсутність будь-якої сюжетної переконливости стрічки, її режисер пропаґує певну кінематографічну культуру, спочатку роблячи нам страшенно нудно, а за двадцять хвилин до фіналу нагромаджуючи сніговою кулею кількість подій. Нудність стала подарунком Робертові Де Ніро, котрий мав компенсувати суцільні акторські невдачі останніх років гарною грою в нарешті психологічній ролі (щоправда, із завданням знову не впорався, – юна Дакота Феннінґ краде шоу однією лівою). Фінальний сюжетний галоп – для нас із вами: аби переконати, що дивилися таки трилер, а не медичний довідник. Крім того, Полсон разом зі сценаристом Арі Шлоссберґом спільними зусиллями розтягнули на весь фільм одну величезну цитату. Поза сумнівом, „Сяйво” Стенлі Кубріка – шедевр, але допомогти сяяти Полсонові з компанією йому не під силу.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com