Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

25.02.2005 16:21

Політика в галузі культури: КІНЕМАТОГРАФІЯ

За часів СРСР український кінематограф фінансувався з державного бюджету й зазнавав жорстких ідеологічних утисків. Але так чи так на українських кіностудіях щороку вироблялося до 30 повнометражних ігрових фільмів, призначених для кінотеатрального прокату, до 20 серій телефільмів, кілька сотень документальних та науково-популярних короткометражок, понад десяток мультиплікаційних стрічок.

Від початку 1990-х, коли постала незалежна Українська держава, національний кінематограф почав занепадати.

Спеціальна освіта, її умови надзвичайно низького рівня, не відповідають сучасним вимогам. Виробництво повнометражних фільмів зменшилось до кількох одиниць (від 2 до 6 на рік). Вітчизняна телесеріальна продукція сягає того ж рівня. Закономірно, що тим часом кінотеатральний прокат, відеоринок і телебачення пропонують українському глядачеві іноземну кінопродукцію – переважно американську та російську.

Це сталося внаслідок украй пасивної української державної кінополітики. А така фінансово містка галузь, як кінематограф, не може повноцінно існувати й розвиватися без турботи держави. У країні відсутня та законодавча база, що мала б давати в умовах жорсткої конкуренції – як бізнес-конкуренції, так і конкуренції ідей – шанси новітньому українському кінематографу взагалі відбутися.

Сьогодні всі світові розвинені держави розглядають кіно – всередині себе й на світовій арені – як надзвичайно важливий чинник самоідентифікації та ідентифікації, як провідник духовних цінностей нації, країни, суспільства.

Без повноцінного й розвиненого національного кінематографа Україна залишається недорозвиненою державою, країною, що не може – через найуніверсальніші мистецькі засоби – запропонувати власному народові та світовій спільноті свого особливого культурного образу. Таким чином наше суспільство, а також світова громада не має реальної можливости належно поцінувати й відрефлексувати українські культурні, ментальні та гуманітарні якості...

З огляду на викладене, державна політика в галузі кінематографа має принципово реформуватися

Пропонуємо основні позиції, що мають бути системно опрацьовані й розгорнуті. Також потрібно розробити відповідну систему змагальності та громадського контролю, виходячи зі специфіки кіногалузі

1.Законодавство

-Аналіз незалежними фахівцями національного законодавства, що стосується кінематографії та випрацювання модернізованих законів (після вивчення відповідної світової практики), які б передбачали систему пільгового оподаткування, а також скасування певних податків протягом визначеного часу.

-Зокрема, законодавчо... Скасувати ПДВ на всі роботи, що торкаються виробництва, тиражування і прокату фільмів, що отримали статус національного. Не обкладати податком на прибуток усі інвестиції, що скеровуються будь-якими організаціями у кіновиробництво. Не обкладати податком прибуток, отриманий від усіх видів прокату національних фільмів, якщо він спрямовується на розвиток тощо.

-Встановлення податку на прокат усіх видів закордонної кінопродукції з перерахуванням коштів на національне кіновиробництво.

2. Освіта/ спеціальна

-Як мінімум, потрібне нове приміщення для кінофакультету, що існує в Університеті ім. Карпенка-Карого.

-Але нагальною потребою статуювання окремої Української вищої кіношколи (УВК).

-У складі УВК потрібно організувати Вищі сценарні та режисерські курси – для скороченого (2 роки) фахового навчання студентів із першою вищою освітою.

Той чи той шлях, зокрема, має передбачати:

-Технічне переоснащення навчальної кіностудії кінофакультету (забезпечення повного циклу фільмовиробництва на найсучаснішій апаратурі на базі кінофакультету – у форматах: кіно і відео).

-Зміна навчальних планів, за якими студенти мають з першого курсу активно знімати фільми.

-Технічне переоснащення в цілому (зокрема, нова переглядова апаратура – DVD).

-Постійне поповнення інститутського кіноархіву (закупівля фільмів, що виходять на DVD, відео тощо).

-Системне проведення майстер-класів різних кінематографістів з усього світу.

3. Освіта/ загальна

-Випрацювання обов’язкового курсу історії українського і світового кінематографа для загальноосвтніх шкіл. Внесення цього курсу до програми усіх без винятку шкіл поряд з уроками літератури тощо.

-Випрацювання курсу історії українського і світового кінематографа для вищої школи.

-Видання відповідних підручників для середньої та вищої школи.

4. Кіновиробництво

-Технічне переоснащення існуючих державних кіностудій (кінофабрик) відповідно до найсучасніших технологій (Одеська, ім. Довженка, "Укркінохроніка", "Національна кінематека" тощо).

-Переглянути принципи державного замовлення на виробництво фільмів. Перевагу віддати частковому фінансуванню (до 70 %). Окремі пріоритетні проекти можуть фінансуватися повністю.

-Сприяння запуску у виробництво щорічно певної кількості кінодебютів.

-Розробка виробничої програми „Український телесеріал” з державною фінансовою підтримкою виробництва незалежними студіями (вже існує успішна практика зі „Студією 1+1” – „Украдене щастя” режисера Андрія Дончика, 2004 рік).

5. Кінодистриб’юція

-Забезпечення повноцінної української кінодистриб’юції. Обов’язкова вимога –дублювати фільми, які йтимуть в українському кінопрокаті, українською мовою. Нині жоден фільм у сучасному кінотеатральному прокаті не демонструється державною мовою, що не витримує критики.

-Відповідний державний орган (міністерство) має переглянути принципи дистриб’юції фільмів, що фінансуються державою. Йдеться про передачу всіх дистриб’юційних прав незалежним структурам.

-Експертна комісія Міністерства культури і мистецтв України з надання прокатного дозволу має працювати на професійних, а не громадських засадах.

6. Кінотеатральна мережа

-Сприяння відбудові кіномережі – через податкові пільги для інвесторів тощо.

-Дозвіл на приватизацію державних і муніципальних кінотеатрів – за умови, що їх не будуть перепрофільовувати.

-Повернення кінотеатру "Зоряний" та інших кінотеатрів, що в них зараз не показують кіно, до кіногалузі.

7. Кіноархівна справа

-Нагальною є реорганізація Національного кіноархіву (Центр Довженка) – мета існування, принципи роботи, стиль керівництва.

-Викупити у Державного кіноархіву Російської Федерації копії вихідних матеріалів до усіх фільмів, створених на українських студіях часів СРСР.

-Повернути до роботи в кіноархіві провідного фахівця Сергія Тримбача.

8. Національна кінобібліотека

- Заснування Національної кінобібліотеки.

редакція KINO-КОЛА



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com