Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Перейти на сайт - Купить одеяло из овечьей шерсти - всегда готовы помочь!

Статті

15.07.2005 13:22

Акціонування Одеської кіностудії: питання вирішено, решта – юридичні формальності…

Олег Мельничук, Одеса

Уже не один місяць, і навіть не рік, як бурхливо обговорюване питання про статус Одеської кіностудії, схоже, перестало бути темою для дискусій. Юридичне рішення з цього приводу на вищому державному рівні ще має надійти (радше за все, найближчим часом), проте назагал можна сказати точно: Одеська кіностудія продовжить існування в новому статусі – закритого акціонерного товариства.

Відомо: ще в середині травня там за участи губернатора Одещини відбулася не афішована для широкої громадськости зустріч колективу з майбутнім акціонером та інвестором. Інформація, що згодом просочилася в пресі, принесла першу несподіванку. Акціонером Одеської кіностудії стає українська компанія ЗАТ «Нова кіностудія», генеральним директором якої є Олександр Ткаченко – колишній керівник «Нового каналу».

Як повідомила KINO-КОЛУ генеральний директор Одеської кіностудії Ольга Невєрко, на сьогодні всі процедури для реєстрації майбутнього акціонерного товариства студія та інвестор уже виконали. Залишається чекати рішення Фонду держмайна, якому належить затвердити статут акціонерного товариства й видати наказ про створення нового підприємства, після чого можна буде говорити з деталями й подробицями про майбутнє Одеської кіностудії в новому статусі.

Поки що можна сказати про декотрі особливості загального характеру: акції створюваного на базі Одеської кіностудії закритого акціонерного товариства буде поділено між ЗАТ «Нова кіностудія» та Фондом держмайна, при цьому контрольний пакет їх зостанеться за державою (остаточне узгодження стосовно відсоткового співвідношення розподілу акцій на цю мить іще триває). Основні інвестиційні зобов’язання, що їх має взяти на себе акціонер, – це повне технічне переоснащення цехів кіностудії, зокрема цехів знімальної та освітлювальної техніки, цеху комбінованих зйомок, звукоцеху, частково – цеху декоративно-технічних споруд та цеху підготовки зйомок. Також інвестиційним планом передбачено капітальну заміну й переоладнання всіх інженерних будівель.

Перехід студії до акціонера – безстроковий. Вимоги, пред’явлені інвесторові – виконання інвестиційного плану без права перепрофілювання кіностудії. Особовий склад керівництва майбутнього ЗАТ установить рада акціонерів, що її буде сформовано після того, як Фонд держмайна зареєструє підприємство. Конкретних імен поки що не названо, вказують хіба що таке: до наглядової ради обов’язково увійдуть тримачі акцій – представники Фонду держмайна та «Нової кіностудії», а у правлінні будуть також співробітники Одеської кіностудії та сторони інвесторів.

Щодо пристрастей та побоювань, котрі ще рік тому посилювалися серед колективу за будь-якої згадки про акціонування, генеральний директор Одеської кіностудії відповіла так: «У мене на студії зараз уже немає ніякого протистояння щодо цього… Ми мали певні тертя, проте нині колектив уже спокійно ставиться до акціонування, бо всі зрозуміли: іншого шляху кіностудія не має. Або це підприємство загине, або слід щось на ньому змінювати. Без інвестицій студія не виживе, ми не зможемо підняти цього підприємства з такою дорогою територією і такою дорогою виробничою базою. Іншого виходу в нас сьогодні немає».

Що ж до власне кіна, то, за словами Ольги Невєрко, сам собою інвестиційний план не передбачає запуску проектів, а є спрямованим на наближення технічної бази кіностудії до світових стандартів. Одначе безпосередньо творчі проекти – це вже окрема складова внутрішнього плану спільної праці, розробленого інвестором та кіностудією. Так, уже сьогодні, на Одеській кіностудії готується до зйомок дебютного повнометражного фільму «Біля річки» молодий режисер Єва Нейман – це буде спільний проект Міністерства культури і туризму та «Нової кіностудії». У планах – два телесеріали, що також стануть спільним проектом інвесторів та Одеської кіностудії. Крім цього, на затвердження до Міністерства культури і туризму подано сценарії та заявки на виробництво чотирьох короткометражних картин режисерів-дебютантів.

Замість післямови

Одеська кіностудія, що має свою багату історію і традиції, вже давно потребувала радикальних змін. І перетворення, які тут ось-ось почнуться, зрештою, вселяють певну надію. По-перше, акціонером кіностудії (принаймні за тією інформацією, що її публічно озвучують) стає вітчизняний власник, тобто український капітал, а контрольний пакет акцій буде збережено за державою. Інвестиційний план спрямовано на модернізацію виробництва, що робить безпідставними побоювання стосовно перепрофілювання студії, бодай тому, що після вкладення чималих коштів у виробництво, будь-яке перепрофілювання стане для власника економічно невигідним. Зрештою, неможливість таких дій, судячи з обіцянок, також задекларовано в інвестиційному плані…

Одначе замість післямови таки хотілося трішки відійти від усіх цих технічних та організаційних питань і сказати зовсім про інше

Долю такого важливого для вітчизняного кіновиробництва (й культурної сфери загалом) підприємства, як Одеська кіностудія, вирішували закрито, без потужного інформування громадськости, без прийнятого в таких випадках широкого обговорення і прозорости. Причому ця замкнутість проявилася вже за часів нової влади, яка задекларувала свою відкритість і прозорість как обіцянку, дану перед Майданом.

Можна цілком зрозуміти генерального директора Одеської кіностудії, пані Невєрко, яка обґрунтовано пояснювала журналістам, що надасть повну й вичерпну інформацію після того, як з’явиться державне рішення про реєстрацію закритого акціонерного товариства. Але чому ж про сам факт створення ЗАТ, а вже тим паче про неоголошене «травневе» представлення працівникам студії губернатором майбутнього акціонера ставало відомо не з офіційних повідомлень, а з чуток та інформації, що все-таки просочилася в журналістські кола з «неофіційних джерел» опісля?

Хотілося б вірити, що все це – не закономірність, а лише помилка, яку ніколи не пізно виправити. І що продемонстрована закритість – не продумана стратегія, а лише прогалина у професіоналізмі, що його, знову ж таки, ніколи не пізно вдосконалювати.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com