Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

20.09.2005 15:30

Тези до програми реформації української кінематографії

Борис Савченко, Сергій Галетій

Щодо майбутнього реформування Українського кінематографа насамперед слід виділити кілька магістральних ракурсів змісту, що визначають характер процесу реформування кіноіндустрії… Це є:

По-перше, розуміння того, якою повинна бути економічна модель у діапазоні вибору: від а) винятково державного фінансування (як це було в нашому радянському минулому…); у проміжку: б) сусідства мізерного державного й напівлегітимного приватного сектора (наше сьогодення...); в) змішаної форми, де держава підтримує приватну галузь дотаціями на безповоротній основі й протекціоністськими заходами (Європейські та інші країни, а також Росія); й до г) винятково комерційної ініціативи на свій страх і ризик суб'єктів кінематографії (така модель реалізується в США, Гонконгу – …коли держава не втручається в існування національної кінематографії).

По-друге, приведення всієї структурно-правової схеми (відносин та інституціональних характеристик-статусів суб'єктів) до цього вибору.

Відтак. Щоб реально уявити картину, на яку може розраховувати українська кінематографія, треба на об'єктивних фактах це просто порахувати (побачити):

Україна

 20042001199...198...
Число глядачів11 200 тис.7 289 тис.  
Коеф. відвідуваності0.250.16  
Частка національного[3]%[3.5]%  
Порівн. ціна квитка [1.5] євро[1.5] євро  
Збори національні 504 тис. євро383 тис. євро  
Кількість фільмів56  
Витрати держ. бюджету1 860 тис. євро*2 111 тис. євро*  


_________________________

*фактичні





Англія

 2004200119911985
Число глядачів 155 910 тис.98 050 тис.72 000 тис.
Коеф. відвідуваності 2.721.711.25
Частка національного [24.4] %[23] %[21] %
Порівн. ціна квитка  [5] євро[5] євро[3] євро
Збори національні  190 210 тис. євро90 201 тис. євро45 360 тис.євро
Кількість фільмів [80][50][45]
Витрати виробництва ****220 000 тис. євро100 000 тис. євро67 500 тис. євро


____________________________

**** якщо в середньому витрати на виробництво 1 фільму дорівнюють: 1 500 000 ? (1985),

2 000 000 ? (1991) і 2 750 000 ? (2001)





Підіб'ємо підсумок. Незважаючи на те, що наведені дані є неповними (й у чомусь приблизними, можна вже зараз, по-перше, погодитись з тим, що в нас є резерв щодо зростання показника відвідуваності, а, по-друге, до всіх цих розрахунків треба додати доходи вторинного ринку (телебачення, VHS і DVD продажу), що за найскромнішими експертними оцінками становлять не менш 150 % від загального обсягу зборів від кінопрокату. Проте головна проблема полягає в іншому. Узагальнена картина приховує досить важливий факт: лише 10 – 15 % від загального числа зроблених фільмів дають над дохід... А 50 % з них, як мінімум, змушені самовіддано боротись за самоокупність (покриття витрат). Саме тому, поділяючи політику більшості європейських кінематографій, ми повинні раз і назавжди визначити для себе, що впродовж, як мінімум, 15 – 20 років, наша держава повинна брати активну участь у дотуванні кіноіндустрії. Відтак нам потрібно обрати для реалізації змішану форму – «в».

Тим більше, що ми розуміємо: виробництво фільмів і їх просування в прокат – це капіталомісткий і довгостроковий процес; і яку роль у цих ризикових початкових інвестиціях візьме на себе держава – це є досить важливим (фінансуючи їх виробництво прямо або здійснюючи протекціоністську політику, що сприятиме приватним інвестиціям).

Аналогічна ясність повинна бути й при визначенні структурно-правової моделі кіноіндустрії як такої. Ті, хто нині керує в Україні розвитком вітчизняної кіногалузі, вводять нас в оману, твердячи, що вони є прихильниками природної для усього світу парадигми продюсерського кінематографа в загальній системі приватної ринкової економіки. Як ми вже не раз зауважували, кінематографія України – це єдина галузь, що з волі цих чиновників продовжує (збитково й жалюгідно) існувати в планово-адміністративних відносинах (держзамовлення, держвласність на майно й створені фільми як такі, державне господарське управління при відсутності ринку збуту). Саме в цьому полягає головна причина кризи – у нерозумінні й самообмані...

Висновок є очевидним: для розвитку галузі потрібна дійсна ринкова реформа!

Саме тому, ми закликаємо (…й самих себе теж) оперувати тією ієрархією завдань, тими кроками, тими КЛЮЧОВИМИ ПРАГМАТИЧНИМИ ДІЯМИ, які необхідно здійснити в кіноіндустрії для одержання ефективних і позитивних результатів реформ вже в найближчому майбутньому.

Головне ж – нам усім у своєму розумінні слід чітко уявляти складові загальної моделі кіноіндустрії, що складається з:

1) механізму (процесу) управління в сфері кінематографії;

- структури;

- законодавства;

- економіки (системи фінансування й протекціоністських заходів);

2) механізму (процесу) захисту інтересів авторів (...авторського права) (…основи основ!);

3) механізму (процесу) виробництва;

- активізації інституту продюсерства;

- приватизації державних кіностудій (при цьому повинна бути визначена частка кінематографістів, яка повинна працювати на їхній соціальний захист);

4) механізму (процесу) розповсюдження (...дистриб’юції, прокату, продажу на вторинному ринку, експорту);

5) механізму (процесу) соціального захисту кінематографістів;

6) механізму (процесу) відтворення творчих і творчо-виробничих ресурсів (...системи освіти);

7) механізму (процесу) взаємодії з зовнішніми ринками з метою підтримки конкурентноздатності національних фільмів.

От, власне, тих сім кімнат нашого загального кінематографічного будинку, у яких настав час навести порядок: добре прибрати і розставити усе по своїх місцях... Потім на разі й новосілля відсвяткуємо (...й сподіваємось, що за рік – впораємось, ... а згодом і взагалі... жити «по-людському» розпочнемо).

Голова правління Національної спілки кінематографістів України Б.І. Савченко

Виконавчий продюсер компанії «Фільм Плюс продакшн» C.М. Галетій



Нагадуємо, що на нашому порталі викладено скорочений варіант "Тез до програми реформації української кінематографії". Повна версія "Тез" – на сайті Національної спілки кінематографістів України.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com