Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

10.10.2005 12:46

Зламники сердець("Револьвер", режисер Ґай Річі)

Аксінья Куріна

"Револьвер"/Revolver (Франція – Велика Британія, 2005); сценарист і режисер: Ґай Річі; оператор: Тім Моріс-Джоунс; актори: Джейсон Стетем, Рей Ліотта, Андре Бенджамін, Вінсент Пасторе.

Цитати, з яких починається “Револьвер”, – обов’язковий код доступу. В інакшому разі глядач приречений мандрувати в хаотичному просторі. Драматургічну конструкцію створено таким чином, що будь-яка подія пов’язана з одним із висловів:

"Найзліший ворог завжди криється там, де ти навіть не припускаєш" (Юлій Цезар, 75 до н.е.).

"Єдиний шлях стати розумнішим – грати із сильнішим супротивником" (Еммануїл Ласкер, 1899).

"Перше правило бізнесу: захищай свої вклади" (Рокфеллер, 1923).

"Війни не можна уникнути: її можна тільки відкласти до вигоди супротивника" (Макіавеллі, 1502).

"Чим складніша битва, тим солодша перемога" (Ахіллес, 200 до н.е.).

Отож гравець Джейк Ґрін (Джейсон Стетем) виходить із тюрми. За сім років одиночної камери він нажив клавстрофобію та нав’язливу ідею помститися старому ворогові – власникові казина Дороті Мака (Рей Ліотта). Це саме через цього мафіозі Джейк опинився на нарах, а дружину його брата було вбито. За ґратами Ґрін не тільки плекав плани помсти, а й багато читав, вивчав теорію чисел і теорію шахів. Він досяг великих успіхів, бо мав за стінами добрих сусідів і наставників – геніальних аферистів. Мака у свою чергу дуже стривожений появою Джейка в казині і мріє про його смерть. Здається, Ґрін приречений, але в час, коли починаються проблеми, невідомо звідки виринають двоє темних персон – Аві й Зак. Вони пропонують Джейкові захист в обмін не тільки на всі-всі гроші, що він їх має, а й на його послуги. “Дах” виявляється чудернацьким: скажімо, за мить до чергової неприємності Ґрін знаходить записки з попередженням, тобто тут уже відчувається щось метафізичне. Аві й Зак виявляються чимось на кшталт янголів-охоронців або екзистенційних детективів зі “Зламників сердець”. Вони шахруюють, а крім того, талановито скоюють неймовірні пограбування, при тому поводячись так, начебто гроші для них не головне.

Із першого погляду, тут усе нібито на місці: й колоритні злодії, і ефектні злочини, й напруга, притаманна екшну, але головна тема “Револьвера” – психологічні, ба навіть теологічні пошуки гравця Ґріна. У майстра ґанґстерських комедій Ґая Річі (“Карти, гроші, два стволи”, “Великий куш”) сталася несподівана зміна орієнтирів. Якщо раніше цей кіномистець вів діалог із Тарантіно, то тепер – із "Бійцівським клубом” Девіда Фінчера. Можна згадати й любителя міського божевілля Мартіна Скорсезе. Але, на щастя, обійшлося без патосу, що притаманний останньому. “Револьвер” – іронічна постмодерна картина, тобто матеріалом тут є не життя, а власне кіно й сусіди з маскультового оточення – кліпи та комікси. Що ж до високих матерій, то Ґай Річі дебютував як популяризатор Кабали. Відомо, що деякий час він проводив не в пабах, а на заняттях у кабалістичному центрі, поруч із дружиною Мадонною, фанаткою цієї стародавньої традиції. Але фантазії з приводу містики вийшли несподівано дуже заплутаними. Тут незайве згадати давню настанову, що Кабалу вивчати можна тільки одруженим людям і тільки після 40 років (а Річі нещодавно стукнуло тільки 38). Занадто складне було поставлено надзавдання – сам лише сценарій кіномистець писав три роки. Тут є все, що вважається поганим смаком у традиційній кінодраматургії, – надмір закадрового тексту й діалогів, відсутність логіки у вчинках героїв та відповідей на поставлені питання. Тобто кінці з кінцями не сходяться. Важко весь час тримати обрану позицію: невідомо, де відбувається дія, – в голові у героя чи в реальності. Річі послідовно і вперто прагне бути загадковим. Але від того, що напустиш туману, фільм не поглибшає. Спочатку світ “Револьвера” – це світ чоловіків, одержимих грішми. Потім робиться очевидно, що їх більше цікавить спосіб роздобування грошей, а саме – гра. Шахи тут є моделлю гри в космічному розумінні. Ґрін чомусь весь час грає чорними. Виконавець його ролі, Джейсон Стетем, сам великий шанувальник шахів, із цього приводу каже так: "Не думаю, що в цьому слід шукати якогось особливого сенсу..." Хоча шахи є грою, а у фільмі постійно йде гра, де на кін поставлено життя. Шахи – старовинне мистецтво, воно вчить перемагати. У даному випадку, герой такий розумний, як і його опонент. Життєвий шлях Джейка взагалі схожий на просування шаховою дошкою: спочатку він пішка, а до кінця партії стає королем. Його вчинки дуже нагадують добре продумані ходи. Джейк пізнав себе, після чого зрозумів, що в цьому знанні немає користи. Коли нам здається, ніби ми довідалися про себе все, то швидше ми нічого не тямимо.

Гра по ходу дії справді стає цікавішою, ніж гроші. Робота над свідомістю (так би мовити, для підвищення кваліфікації гравця) приводить Джейка до розуміння гри метафізичної. Але до цього не доходять глядачі. Річі розглядає гру як духовну практику. Це єдина прозора річ у фільмі. Що іще хотів довести режисер – зостається таємницею. А може, й не хотів, і свідомо залишив глядача наодинці із загадкою. При тому режисер не робить, сказати б, серйозного й урочистого виразу обличчя. Його фірмовий чорний гумор розквітає всередині фільму, він присутній і в цитатах, у діалогах героїв, і – особливо – у класичній музиці й анімаційних вставках. Якість жартів і приколів різна – від справді витончених до сумнівних. Але тут з’являється й жартівливість особливого соціологічного штибу – коли уявляєш розпач глядачів, саме тих, що вважають себе прихильниками Ґая Річі. Це дуже великий прошарок: і золота молодь, і хулігани з промислових околиць. Гадаю, коли Річі уявляв вираз їхніх облич на фінальному титрі, він щиро реготав. Замість видовища підкинув власним фанатам бозна-що. Це якби Тарантіно раптом зробив екранізацію якого-небудь твору Достоєвського... Може, це і є головний режисерський жарт.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com