Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

12.10.2005 12:27

Прекрасна Марґарет(„Ах! Не говоріть мені про любов...”, режисер Наталія Соболєва)

Олег Сидор-Гібелинда

„Ах! Не говоріть мені про любов...” (2002, Україна, відео, кольоровий, 40’). Сценаристи: Наталія Соболєва, Микола Костюков. Режисер: Наталія Соболєва. Оператор: Олег Зорін. Музика: Вадим Гомоляка, Антонін Дворжак, Астор П’яццолла, Філіп Ґласс. Продюсер: Світлана Степаненко. Виробництво: Студія “Кінематографіст” Національної спілки кінематографістів України.

Проня Прокопівна – більше, ніж персонаж. Криницина в ролі нездалої нареченої київського пройдисвіта – більше, ніж актриса.

Обидві вони, химерний триголовий кентавр. (Крім екранного образу та людської присутности, на “сукупний продукт” нашаровується ще й персонаж п’єси Старицького. Глядач фільму Іванова “За двома зайцями” часто і не підозрює, в якому архаїчному болоті насправді скніла Сіркова донька – хоча б тому, що ні до якого “біоскопа” жоден Голохвастов запросити її не міг... за 12 років до винаходу братів Люм’єрів). А разом – невід’ємна частка нашого культурного міту. Тільки міт цей – “зручний”, “для домашнього вжитку” та “родинного вогнища” (в поставі “струнко” – не треба!). Як і фільм, один – та інший, створений за слідами його героїні, дуже теплий і “київський”, помережаний віньєтками розділів, прогрітий теплом Узвозу, зичливістю друзів і колеґ, радісним кружлянням ридвана навколо пам’ятника біля Андріївської, фотокартками з сімейного альбому і квітами від шанувальників.

Та міти загалом (а “домашні” поготів: від них же нічого “такого” не ждеш) – річ підступна. До своїх жерців – насамперед. Актрису ґримують перед люстром, а вона згадує, як, навчаючись у ВДІКу, замість ролі Дездемони отримала роль гоголівської Коробочки. А після успіху в “Зайцях” надовго лишалася для режисерів Пронею, та й годі. (Калейдоскоп наступних ролей, від бійця революції до матрони радянського мідл-класу, уривки яких нам демонструються, наче спростовує це упередження, та не до кінця і “заднім числом”). “Я прокинулася зніченою...” – каже Маргарита Криницина про свій “ранок тріумфатора”. А чого вартий ось такий факт: на банкеті “опісля” Віктор Нєкрасов прийняв її за Галю, поблажливо похвалив. Дізнавшись, хто вона насправді, скрикнув: “Ну, знаєте, так спотворити могла себе тільки Анна Маньяні!”.

Якось припало мені бути свідком одного (театрального) кастинґу. Вразила сама кількість акторів, які поприходили на пробу, їх неголосний стоїцизм. Наївно поділився своїми сумнівами з режисером, а той: “А ти думав, я маю їм щось ґарантувати? Та вони й обирають цей фах, готуючись до того, що їм будь-якої миті можуть відмовити!” Казано було чимало, і з більшістю сказаного не міг не погодитися. Як і забути, що це – логіка “з іншого берега”, “по той бік барикад”. А в акторів – інший рахунок. А міт часом “м’яко стелить”, а часом добряче муляє. “Прекрасній Марґарет” (ніякої іронії) довелося скуштувати обох трунків. Власне, про це і фільм.



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com