Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Статті

26.12.2005 17:24

Пристрасті довкола „Бульби”

Володимир Войтенко, KINO-KOЛО (28)

Кінорежисер Юрій Іллєнко 29 листопада надрукував у київській газеті „Дело” (№30) статтю „Голодування проти Гоффмана”, в якій протестує проти того, аби повість Миколи Гоголя „Тарас Бульба” в Україні екранізував польський режисер Єжи Гоффман, а головну роль виконував Жерар Депардьє. На адресу цих двох кінематографістів Юрій Іллєнко не вибирає слів, щó, зрештою, вже віддавна й не дивує... Далі він каже, що „геноцид проти українського кінематографа прикривають демократією”, і не знаходить відповіді на питання, „з чиєї волі це робиться”. Також обурюється, що українському режисеру Вікторові Гресю не дали зняти давно вимріяної ним стрічки.

За неофіційною інформацією, яку має редакція KINO-KOЛА, сценарій Віктора Греся за „Тарасом Бульбою” наразі є лідером симпатій серед експертів конкурсу, що його завершує Міністерство культури і туризму України; також – що вже ведеться підготовка до фільмування „Тараса Бульби” Єжи Гоффманом (очевидно, не за сценарієм Греся) за фінансової підтримки проекту одним із найвпливовіших в Україні бізнес-формувань – Корпорацією „Індустріальний союз Донбасу”, що її очолює Сергій Тарута, який підтримував Віктора Ющенка на президентських виборах.

Тим часом у російських ЗМІ впродовж останніх місяців гуляла інформація про відповідний проект (кінофільм і телесеріал) російського режисера Владіміра Хотиненка за сценарієм Едуарда Володарського, в якому також використано мотиви іншої повісти Гоголя – „Страшна помста”. Художником мав виступати Зураб Церетелі, композитором – Родіон Щєдрін, а його дружина, балерина Майя Плісецька, повинна була виконати роль ворожки. Претендентами на головну роль називали Нікіту Міхалкова й Богдана Ступку. А московська газета „Труд” оголосила конкурс серед своїх читачів – кого з акторів вони бачать в образі Тараса Бульби? У цьому ЗМІ йшлося про те, що вже розпочато роботу над ескізами декорацій і костюмів та вибором натури. Названо було бюджет – 20 мільйонів долярів. Завершення проекту – до 2009 року, коли святкуватиметься 200 років від дня народження Миколи Гоголя.

Інша й „найостанніша” інформація: на початку грудня в Москві на 65-му Російському міждержавному кіноринку чільник компанії „Централ Партнершип” продюсер Рубен Дішдішян у спеціальному випуску „Бюллетеня кинопрокатчика” повідомив про початок роботи над іншим російським проектом-екранізацією „Тараса Бульби”, що має назву „Запорозька Січ”/”Запорожская Сечь”. Режисером оголошено Олєґа Фесенка (постановник телесеріалів „Якщо наречена відьма”, „Даша Васільєва-2” та ін.). До написання сценарію долучається Алєксандр Міндадзе. Тараса Бульбу гратиме Богдан Ступка, Андрія – Іґорь Петренко, Остапа – Ґоша Куценко. Стрічка фільмуватиметься „у пригодницькому ключі”. Бюджет – шість мільйонів долярів. Оголошено також попередній реліз фільму – 28 грудня 2006 року.

Світова ж історія ж екранізацій „Тараса Бульби” має ось який вигляд... Наразі відомо про чотири фільми німого періоду. Це „Тарас Бульба” (1910) Алєксандра Дранкова та „Любов Андрія” (1912) Данила Сахненка; 1917-го Т. Піддубний перемонтує цю стрічку й назве її власне „Тарасом Бульбою”. На еміґрації в Німеччині 1924 року „Тараса Бульбу” поставлять Володимир Стрижевський та Іосіф Єрмольєв з Ж.Н. Дуваном-Тарзовим у заголовній ролі. Також еміґрант Алєксандр Грановський у Франції (спільно з Великою Британією) знімає 1936 року першого звукового „Тараса Бульбу” з Гаррі Бором – Бульбою; мова діалогів – французька. За два роки, 1938-го, Гаррі Бор гратиме ту саму роль, але вже в суто британській екранізації з назвою „Непокірний син”/The Rebel Son; до режисури знову прикладеться Алєксандр Грановський, якому допомагатимуть іще два постановники – Адріан Брюнель та Альбер де Курвілль; діалоги – англійські. Найвідоміший „Тарас Бульба”, поза сумнівом, голлівудський 1962 року (виробництво: США – Югославія) – режисера Джона Лі Томпсона з Юлом Бріннером у ролі Бульби й Тоні Кертісом у ролі Андрія; мова діалогів – англійська й латина; бюджет – сім мільйонів долярів, американські касові збори – чотири мільйони. Одразу по тому, 1963 року, в Італії італійською виходить фільм „Тарас Бульба, козак”/Taras Bulba, il cosacco режисера Фердінандо Бальді, де Бульбу втілив уроджений у Хорватії Владімір Медар. Можна знайти також скупу інформацію, що наступного року Медар іще раз зіграв Тараса Бульбу у фільмі „Син Тараса Бульби”/Le Fils de Tarass Boulba французького режисера Анрі Зафіратоса.

Загальновідомо про бажання Олександра Довженка поставити „Тараса Бульбу” перед Другою світовою – було написано сценарій, розпочато підготовку до фільмування. Але влада не дозволила. Як, зрештою, і Сергієві Бондарчуку через тридцять років. В обох випадках – політичні мотиви, так чи так пов’язані з радянсько-польськими відносинами.

Екранізувати повість Гоголя раз по раз замірялися кінематографісти різних країн. Є інформація, що свого часу сценарій для своєї власної її постановки написав Орсон Веллс. У середині 1990-х Павєл Лунґін виказував бажання зробити такий міжнародний проект із Робертом Де Ніро – з „оселедцем” на голомозому черепі.

Ключові ж слова у статті-заяві Юрія Іллєнка проти фільмування Єжи Гоффманом „Тараса Бульби” такі: „Рішення голодувати – це мій заклик українського націоналіста до України, до української кінематографії чинити опір. Так, як це робив Тарас Бульба. Я, старійшина українського кінематографа, беру на себе цю місію. Нещодавно мені вручили премію імени Довженка за внесок у розвиток українського кіна. Я кладу на вівтар цю премію і кажу: якщо це станеться – я оголошу голодування. До летального кінця”.

Сподіваємося, що до летального кінця не дійде. Ні в кого, зокрема й в українського кінематографа. Але поки на державному рівні довго думають – а чи потрібен країні потужний національний кінематограф, отже, чи треба робити корінну реформу кіногалузі (?), і ставлять на окремі проекти, які, за чутками, готуються тихцем від громади, вітчизняні актори змушені по світах грати ролі у фільмах, ґрунтованих на українській історії.

Наразі росіяни оголосили про роботу над двомастами кінопроектами. Отже, в Росії зафільмують для нас не лише „Бульбу”...

KINO-КОЛО, № 28 (зима, 2005)



Статті

Архів


Новости кино ukrfilm.com